Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Кіцманському ЗЗСО І-ІІІ ступенів Кіцманської міської ради
28-01-2025, 15:00
Загальні положення
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Кіцманському ЗЗСО І-ІІІ ступенів розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).
Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:
· стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
· систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
· забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
· створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
· інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі є:
· гарантування якості освіти;
· формування довіри суспільства до закладу;
· постійне та послідовне підвищення якості освіти.
· допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу є:
· оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в закладу;
· постійний моніторинг змісту освіти;
· спостереження за реалізацією освітнього процесу;
· моніторинг технологій навчання;
· моніторинг ресурсного потенціалу закладу;
· моніторинг управління ресурсами та процесами;
· спостереження за станом соціально-психологічного середовища закладу;
· контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
· розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
· здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради закладу;
· експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
· вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
· збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
· аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по закладу;
· надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.
Зміст контролю адміністрацією закладу:
- виконання Законів "Про освіту"; «Про повну загальну середню освіту»
- використання методичного забезпечення в освітньому процесі;
- реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;
- контроль реалізації права учнів на одержання якісної освіти;
- ведення шкільної документації (плани, класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали позаурочної діяльності тощо);
- рівень навчальних досягнень учнів, якості освіти;
- стан викладання шкільних предметів;
- стан підготовки та проведення олімпіад;
- стан проведення гурткових, факультативних, індивідуальних занять; індивідуального навчання;
- організація учнівського самоврядування;
- профілактика правопорушень серед школярів;
- попередження дитячого травматизму;
- дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів закладу;
- дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації учнів і поточного контролю їхньої успішності;
- робота творчих груп, методичних об’єднань, динамічних груп, бібліотеки;
- реалізація виховних програм та їх результативність;
- організація харчування та медичного обслуговування школярів;
- охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу;
- виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
- стан методичної роботи;
- контроль позакласної роботи.
- контроль роботи навчальних кабінетів;
- контроль раціонального використання наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;
- контроль стану спільної роботи закладу та громадськості;
- інші питання в рамках компетенції директора закладу.
Функції, об'єкти і суб'єкти внутрішньо шкільного контролю.
Основними функціями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
- інформаційно-аналітична;
- контрольно-діагностична;
- корективно-регулятивна;
- стимулююча.
Об'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
- освітній процес (урочна і позаурочна діяльність);
- результати виховної діяльності (виховна робота, система позакласного і позашкільного навчання і виховання тощо);
- методична робота;
- робота з батьками.
Суб'єктами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
- члени адміністрації: керівник ЗЗСО і його заступники;
- особи, що мають відповідні повноваження згідно з посадовими інструкціями і/або функціональними обов'язками.
Методи контролю над діяльністю вчителя:
- анкетування;
- тестування;
- соціальне опитування;
- моніторинг;
- спостереження;
- вивчення документації;
- відвідування і аналіз уроків;
- бесіда про діяльність учнів;
- результати навчальної діяльності учнів.
Методи контролю над результатами навчальної діяльності:
- спостереження;
- усне опитування;
- письмове опитування;
- письмова перевірка знань (перевірна контрольна робота, тестування);
- комбінована перевірка;
- бесіда, анкетування, тестування;
- перевірка документації.
Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):
- тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи колективу, м/о, одного вчителя або класного керівника);
- фронтальний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).
Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);
- класно-узагальнюючий (фронтальний);
Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:
- визначення мети контролю;
- об'єктів контролю;
- складання плану перевірки;
- інструктаж учасників;
- вибір форм і методів контролю;
- констатація фактичного стану справ;
- об'єктивна оцінка цього стану;
- висновки, що випливають з оцінки;
- рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;
- визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.
Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор закладу, за його дорученням заступники з навчально-виховної роботи або створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.
Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у закладу, дієво впливати на якість навчально-виховного процесу. Директор закладу відвідує в середньому щотижня не менше двох уроків, його заступники – не менше трьох-шести уроків, факультативних занять, виховних заходів, індивідуальних консультацій.
Фронтальна перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років.
Контроль за викладанням шкільних курсів основ наук здійснюється в кілька етапів. Відповідно до річного плану роботи закладу обираються об'єкти контролю, формулюється його мета, визначається методика перевірки, залучаються помічники зі шкільного методичного активу, збирається інформація про стан навчально-виховної роботи з об'єктів контролю.
Директор видає наказ про строки та мету майбутньої перевірки, установлює термін подання підсумкових матеріалів і план-завдання, що визначає питання конкретної перевірки та необхідність забезпечити достатню поінформованість і порівнянність результатів контролю для підготовки підсумкової довідки, наказу.
Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок не повинна перевищувати 30 днів із відвідуванням уроків, занять чи інших заходів.
Члени комісії, які здійснюють перевірку, мають право запитувати необхідну інформацію, проводити анкетування, вивчати документацію, що відноситься до предмета контролю.
При проведенні планового контролю не потрібно додатково попереджувати вчителя, якщо в місячному плані зазначені строки контролю. В екстрених випадках директор і його заступники з навчально-виховної роботи можуть відвідувати уроки вчителів закладу без попередження.
Підстави для проведення контролю:
- атестація педагогічних працівників;
- плановість контролю;
- перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;
- звертання (скарги) фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.
За результатами будь-якого виду перевірки в рамках контролю складається протокол або наказ про перевірку довільної (або затвердженої) форми, з яким ознайомлюється особа, яку перевіряють, під підпис.
Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по закладу в яких указується:
- мета контролю;
- строки;
- склад комісії;
- яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди);
- констатація фактів, що виявлені;
- висновки;
- рекомендації або пропозиції;
- де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо);
- дата та підпис відповідального за написання довідки.
Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:
- знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;
- знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,
- вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;
- звернутись до комісії із спорів профкому закладу або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.
За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:
- проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при заступнику директора, робочі наради з педагогічним складом;
- результати перевірок можуть ураховуватися при проведенні атестації педагогічних працівників.
Директор закладу за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:
- про видання відповідного наказу;
- про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради закладу;
- про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
- про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;
- про заохочення працівників;
- інші рішення в межах своєї компетенції.
Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією закладу самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи закладу) у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.
Відповідальна особа у із забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти та забезпечення оперативного керування процесом вивчення заступники директора з НВР Домітращук Л.П, Королюк О.К, Біблюк З.Д..
Варіант самооцінювання -
Щорічне комплексне самооцінювання за напрямами діяльності:
СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ
1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти
Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:
· принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
· принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
· принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
· принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
· принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:
· посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
· дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
· надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;
· контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
· об’єктивне оцінювання результатів навчання.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
· самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
· посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
· дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
· надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
o академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
o самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
o фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
o фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
o списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
o обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
o хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
o необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
o відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
o позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
o повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
o повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:
o ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
o особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
o знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
o оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.
У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.
Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і закладу, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
· контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
· навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
· діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
· стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
· виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:
· характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
· якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
· сформованість предметних умінь і навичок;
· рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
· досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
· самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна
Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою. Глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань. Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.
Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
Знання є складовою умінь учнів діяти.
Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.
Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.
Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
Вони визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-7 класах закладу підлягають вербальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Навчальні досягнення учнів 1-7 класів закладу оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за№566/19304.
КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої закладу
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
|
I. Початковий |
1 |
Учні розрізняють об'єкти вивчення |
|
2 |
Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення |
|
|
3 |
Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання |
|
|
II. Середній |
4 |
Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію |
|
5 |
Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило |
|
|
6 |
Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком |
|
|
III. Достатній |
7 |
Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії |
|
8 |
Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності |
|
|
9 |
Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією |
|
|
IV. Високий |
10 |
Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення |
|
11 |
Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати Проблеми |
|
|
12 |
Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення |
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
· усунення безсистемності в оцінюванні;
· підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
· індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
· систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
· концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
Учень (учениця) має право на підвищення (корегування) семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.
Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.
4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.
Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя»:
Критерії оцінювання роботи вчителя
І. Професійний рівень діяльності вчителя
|
Кваліфікаційні категорії |
|||
|
Критерії |
Спеціаліст другої категорії |
Спеціаліст першої категорії |
Спеціаліст вищої категорії |
|
1. Знання теоретичних і практичних основ предмета |
Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя Має глибокі знання зі свого предмета |
Відповідає вимогам, що ви- суваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін |
Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми |
|
2. Знання сучасних досягнень у методиці: |
Слідкує за спеціальною і методичною літературою; . працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання |
Володіє методиками аналізу ' навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи |
Володіє методами науково- дослідницької, експеримен- тальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики |
|
3. Уміння аналізувати свою ді- яльність |
Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи |
Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей |
Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації |
|
4. Знання нових педагогічних концепцій |
Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов |
Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами |
Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності |
|
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня |
Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях |
Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й ви- ховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення |
Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково- обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях |
|
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя. |
|||
|
Критерії |
Спеціаліст другої категорії |
Спеціаліст першої категорії |
Спеціаліст вищої категорії |
|
1.Володіння способами інди- відуалізації навчання |
Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей |
Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації дифе- ренційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей |
Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми |
|
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів |
Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм пред- метом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння |
Забезпечує успішне формування системи знань на основі само- управління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з ви- сокою пізнавальною активністю і сформованими навичками |
Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошу- кову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками |
|
3. Робота з розвитку в учнів загально- навчальних вмінь і навичок |
Прагне до формування навичок раціональної організації праці |
Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія) |
|
|
4.Рівень навченості учнів |
Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів |
Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів |
Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук |
|
|
ІІІ. Комунікативна культура |
||||
|
Критерії |
Спеціаліст другої категорії |
Спеціаліст першої категорії |
Спеціаліст вищої категорії |
|
|
1. Комунікативні й організаторські здібності |
Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю |
Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює |
Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності |
|
|
2. Здатність до співпраці з учнями |
Володіє відомими в педагогіці прийомами пере- конливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації |
Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до по- дальших виховних впливів учителя |
Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе ви- користання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ста- витися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні ро- зумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів |
|
|
3. Готовність до співпраці з колегами |
Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами |
Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів Моралі |
Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами |
|
|
4. Готовність до співпраці з батьками |
Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками |
Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології |
Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності |
|
|
5. Педагогічний такт |
Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями . |
Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості |
||
|
6. Педагогічна культура |
Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди |
Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну Інтонацію |
Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією |
|
7. Створення комфортного мікроклімату |
Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини |
Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури Особистості |
Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей |
Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
· створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
· раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
· забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
· визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
· правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
· забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
· створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.
Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:
· прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
· забезпечувати відкрите керівництво;
· вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
· організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
· працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
· постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.
Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:
· рівнем його компетентності;
· обраною концепцією власної діяльності;
· рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.
Установити ефективність навчально-виховного процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи закладу неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.
Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:
· найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
· сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
· посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
· забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
· визначення відповідності займаній посаді;
· стимулювання їх професійного та посадового зростання.
Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:
І. Підготовчого.
ІІ. Основного.
ІІІ. Підсумково-корекційного.
ІV. Регулятивно-корекційного.
На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:
· матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
· відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
· результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);
· робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;
Аналізуються статистичні дані:
· результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
· охоплення учнів гарячим харчуванням;
· випадки дитячого травматизму, що сталися під освітнього процесу;
· плинність керівних та педагогічних кадрів;
· наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.
Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно- діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.
Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу. Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.
Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально- психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.
Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.
До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів.
Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.
Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та навчально-виховного процесу.
Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:
· проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
· індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
· надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
· оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.
Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.
Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.
Корекційний - має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.
Регулятивно-корекційний етап - передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.
Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.
Керівником закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.
Вимоги до ділових та особистісних якостей керівника закладу освіти:
· цілеспрямованість та саморозвиток;
· компетентність;
· динамічність та самокритичність;
· управлінська етика;
· прогностичність та аналітичність;
· креативність, здатність до інноваційного пошуку.
· здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:
1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.
4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад.
7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу. 10.Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.
6.Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти
Заклад створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки учнів. Матеріально-технічне забезпечення відповідає ліцензійним та акредитаційним вимогам: освітній процес та позакласна діяльність учнів здійснюється у класних кімнатах, предметних кабінетах, бібліотеці, спортивних залах та стадіоні, у майстернях. У приміщенні закладу є доступ до інтернету; наявна сучасна їдальня та буфет. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності представлено наявністю документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін. Для самостійної роботи учнів та дистанційного навчання запроваджено електронний ресурс та дистанційні платформи Google meet , ZOOM, Google classroom, які можуть використовуватися під час карантину або з при роботі з дітьми дистанційно. Вироблення навичок самостійної роботи слухачів відбувається також під час виконання індивідуальних завдань протягом усього навчального періоду (ділові та рольові ігри, ситуативні задачі, семінарські заняття, круглі столи, участь у конференціях, впровадження інноваційних технологій тощо).
Відповідальні за впровадження та виконання: адміністративно- господарська частина, заступники директора закладу, завідувач бібліотеки, вчителі.
7. Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти
Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти. Така діяльність проводиться у двох напрямках:
- впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;
- комп'ютеризація освітнього процесу.
Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб'єктів управління закладом на усіх рівнях.
Другий напрям - це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.
Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих засобів доступу до корпоративних даних, поліпшення керування всіх комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення відповідності інфраструктури стратегічним цілям закладу.
Інформаційна система управління - це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді. До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів порізним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.
8. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування
Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:
1. Рівність і доступність використання.
Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.
2. Гнучкість використання.
Дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.
3. Просте та зручне використання.
Дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.
4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.
Дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.
5. Припустимість помилок.
Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.
6. Низький рівень фізичних зусиль.
Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
7. Наявність необхідного розміру і простору.
Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.
8. Моніторинг якості освіти
Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.
Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).
Завдання моніторингу:
· Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладу.
· Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
· Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
· Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
· Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладу.
Предмет моніторингу.
Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти. Об’єкти моніторингу.
Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в закладу, що включає кілька рівнів:
· здобувач освіти;
· учитель;
· класний керівник;
§ батьки і громадськість та ін.
Суб’єкти моніторингу. Суб’єктами моніторингу виступають:
· моніторингова група;
· адміністрація закладу;
· органи управління освітою (різних рівнів).
Форми та методи моніторингу. Основними формами моніторингу є:
· самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
· внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);
· зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою. Критерії моніторингу:
· об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
· систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
· відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
· надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
· гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Очікувані результати:
· Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.
· Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
Підсумки моніторингу:
· Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.
· Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних обєднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.
· За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.
Додатки
до Положення про забезпечення
якості освітньої діяльності
та якості освіти
Характеристика
найпоширеніших видів внутрішньо шкільного контролю
1. Фронтально-оглядовий контроль планується на початок та кінець навчального року. Бажано охопити цим видом контролю якомога більше вчителів, щоб знати, з якими потенційними можливостями вступає у новий навчальний рік кожний учитель. Для цього контролю характерна одноразовість відвідування з метою загального ознайомлення з роботою педагогічного колективу в цілому і кожного вчителя окремо або з метою вивчення стану адаптації учнівського колективу. Цим видом контролю варто скористатися директору чи заступнику, який уперше починає роботу в даній закладу, для оперативного знайомства з педагогічним колективом. Учителеві бажано заздалегідь повідомити, коли будуть відвідані його уроки. Результати відвідування обговорюються здебільшого на нараді при директорові, при цьому визначаються конкретні заходи індивідуальної допомоги, які потрібні кожному членові педколективу. Після цього потрібно планувати інший вид контролю, який сприятиме більш глибокому вивченню роботи вчителя.
2. Випереджувальний контроль спрямований на запобігання можливим помилкам учителя. Він особливо ефективний у роботі з молодими педагогами. При цьому виявляються слабкі сторони їхньої діяльності, потенційні можливості, професійні здібності та вміння, організовується робота із запобігання можливим помилкам шляхом взаємодопомоги або самоосвіти.
Випереджувальний контроль може здійснюватися за такими напрямами:
а) допомога вчителеві в поглибленні наукових та методичних знань (самоосвіта, курсова підготовка);
б) вжиття заходів щодо раціоналізації умов праці вчителя;
в) розширення форм громадського й адміністративного впливу.
Пам'ятаючи, що здібності до педагогічної діяльності розвиваються, як правило, в процесі самої діяльності, здійснюючи випереджувальний контроль, варто допомагати вчителеві в моделюванні уроку, тобто забезпечувати так звану конструктивну діяльність. Це — один зі шляхів запобіганню можливим помилкам з боку вчителя.
3. Персональний контроль - припускає вивчення й аналіз педагогічної діяльності окремого вчителя (в процесі вивченні стану викладання предмета, у період атестації медпрацівника тощо). У ході персонального контролю комісія вивчає відповідність рівня компетентності працівника відповідно до вимог його кваліфікації, професіоналізму та продуктивності:рівень обізнаності вчителя в основах теорії педагогіки, психології та вікової фізіології; змісту базового компонента предмета, що викладається; у методиках навчання та виховання;
уміння створювати комфортну атмосферу в освітньому процесі;уміння застосовувати у практичній діяльності широкий набір методів, прийомів і засобів навчання; елементарні методи та засоби педагогічної діагностики; основні форми диференціації контингенту учнів; основні методи формування й розвитку пізнавальної та комунікативної культури учнів; рівень оволодіння вчителя педагогічними технологіями, найбільш ефективними формами, методами та прийомами організації педагогічного процесу;рівень підготовки учнів;збереження контингенту учнів.
При оцінці діяльності вчителя враховується:
- виконання державних програм у повному обсязі (проходження матеріалу, проведення практичних робіт, контрольних робіт, екскурсій тощо);
- рівень навчальних досягнень учнів;
- ступінь самостійності учнів;
- диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі навчання;
- спільна діяльність учителя й учня;
- наявність позитивної емоційної атмосфери;
- уміння відбирати зміст навчального матеріалу;
- здатність до аналізу педагогічних ситуацій;
- уміння коректувати свою діяльність, узагальнювати свій досвід, складати та реалізувати план свого розвитку;
- форми підвищення професійної кваліфікації вчителя.
При здійсненні персонального контролю комісія має право:
- знайомитися з документацією відповідно до посадових обов'язків учителя (з тематичним плануванням, поурочними планами, класними журналами, щоденниками та зошитами учнів, протоколами батьківських зборів, планами виховної роботи тощо);
- вивчати практичну діяльність педагогічних працівників закладу через відвідування й аналіз уроків, позакласних заходів тощо;
- аналізувати статистичні дані про результати педагогічної діяльності (контрольні роботи, зрізи, тематичне оцінювання тощо);
- аналізувати результати методичної, дослідно-експериментальної роботи вчителя;
- виявляти результати участі учнів в олімпіадах, конкурсах, виставках, конференціях тощо;
- організувати соціологічні, психологічні, педагогічні дослідження (анкетування, тестування учнів, батьків, учителів);
- робити висновки та приймати управлінські рішення.
4. Класно-узагальнюючий контроль здійснюється в конкретному класі, під час якого відвідуються всі уроки в класі впродовж двох-трьох днів. Класно-узагальнюючий контроль спрямований на одержання інформації про стан навчально-виховного процесу в тому або іншому класі.
У ході класно-узагальнюючого контролю вивчається весь комплекс навчально-виховної роботи в окремому класі:
- діяльність усіх учителів;
- включення учнів у пізнавальну діяльність;
- прищеплення інтересу до знань;
- рівень навчальних компетентностей, шкільна документація;
- виконання однакових вимог до учнів;
- стимулювання потреби в самоосвіті, самоаналізі, самовдосконаленні, самовизначенні;
- співробітництво вчителя й учнів;
- виконання навчальних програм (теоретичної та практичної частини);
- володіння вчителя новими педагогічними технологіями при організації навчання;
- дотримання єдиного орфографічного режиму;
- робота вчителя з попередження відставання учнів, робота з учнями зі слабкими навчальними досягненнями;
- диференціація й індивідуалізація навчання;
- робота з батьками учнів;
- система виховної робота; соціально-психологічна атмосфера у класному колективі.
Класи для проведення класно-узагальнюючого контролю визначаються за результатами аналізу за підсумками навчального року, півріччя.
За результатами класно-узагальнюючого контролю проводяться наради при директорі або його заступниках, засідання методичного об’єднання, класні години, батьківські збори, психолого-педагогічний консиліум.
5. Оперативний контроль – відвідування уроку, виховного заходу у зв’язку з певною ситуацією (прохання вчителя, незадовільна поведінка учнів, низький рівень навчальних досягнень учнів тощо). Оперативні перевірки можливі з метою встановлення фактів та перевірки інформації про відхилення від нормативних вимог, врегулювання та запобігання конфліктних ситуацій у відносинах між учасниками освітнього процесу, прийняття оперативних управлінських рішень. Їх організація можлива без попереднього попередження.
6. Тематичний контроль застосовується для вивчення системи роботи вчителя в межах однієї великої теми навчальної програми чи педагогічної проблеми, яка має велике значення для вдосконалення навчально-виховного процесу. Тематичний контроль планується і для перевірки реалізації колективом учителів найважливіших завдань навчання та виховання учнів. Часто питання, які підлягають тематичному контролю, є окремими аспектами проблемної теми, над розв'язанням якої працює педагогічний колектив упродовж навчального року.
Для проведення тематичної перевірки формується група вчителів, яку очолює, як правило, один із членів шкільної адміністрації. Ця група упродовж 8-10 днів безпосередньо здійснює перевірку. Бажано, організовуючи Перевірку, виробити пам'ятку (план перевірки) для кожного перевіряючого. Практика показує, що впродовж навчального року кожен із адміністрації закладу може здійснити не більше як три-чотири тематичні перевірки.
Результати перевірки узагальнюються керівником групи, потім заслуховуються на одній з нарад. Необхідно в кожному випадку накреслити конкретні заходи щодо усунення недоліків, виявлених у процесі перевірки, взяти під контроль їх виконання.
Деякі питання (наприклад, стан підготовки до предметних олімпіад; організація виховної роботи з певною категорією учнів; ведення учнівських зошитів з мов і математики та стан їх перевірки; організація роботи гуртків певного профілю) в плані тематичного контролю можуть проконтролювати представники шкільних громадських організацій (наприклад, члени методичної ради), які працюють у тісному контакті з членами шкільної адміністрації.
Ретельно налагоджений тематичний контроль дозволяє глибоко вивчити найголовніші питання навчально-виховної роботи. Наявність у плані внутрішньошкільного контролю глибоко продуманих тематичних перевірок свідчить про серйозний підхід адміністрації до керівництва школою.
7. При фронтальному контролі здійснюється поглиблена перевірка роботи одного вчителя (в плані вивчення системи його роботи), всіх вчителів одного фаху або ж глобального питання навчальної чи виховної роботи. Фронтальний контроль — це надійний засіб виявлення стану справ, що дає можливість вжити радикальних заходів щодо поліпшення становища. Триває перевірка 10-12 днів. Її здійснює група у складі шести — восьми осіб на чолі з директором закладу або його заступником. Готуючись до перевірки, керівник групи повинен чітко визначити мету перевірки, за допомогою графіка проходження навчального матеріалу з'ясувати, які теми навчального курсу з кожної паралелі класів, що контролюються, вивчатимуться впродовж часу, відведеного для перевірки; відібрати серед них найскладніші; вивчити пояснювальну записку до навчальних програм; за підручниками поновити в пам'яті основний зміст навчального матеріалу, який вивчатиметься в цей період; переглянути відповідні інструктивно-методичні листи; виходячи з педагогічної проблеми, мети перевірки, скласти план перевірки.
У плані потрібно визначити склад комісії, яка здійснюватиме перевірку (бажано, щоб до неї входили члени методичної ради, профкому закладу), термін виконання роботи; розподілити обов'язки між членами комісії; визначити класи, в яких будуть проведені контрольні роботи (не більше як два-три в кожного вчителя), усна перевірка знань. Слід визначити й учителів, які добиратимуть тексти контрольних робіт, питання для усної, тестової перевірки, анкетування, а також осіб, які будуть аналізувати результати перевірки.
Враховуючи особливості навчального предмета, що контролюється, складається пам'ятка для перевіряючих, яка може мати такий вигляд:
а) скільки відвідати уроків, яких;
б) на які аспекти уроку звернути особливу увагу (розмаїття організаційних форм, методичних засобів і прийомів, застосовуваних учителем);
в) використання інноваційних технологій;
г) як здійснюватиметься перевірка рівня навчальних досягнень учнів;
д) робота вчителя зі слабовстигаючими учнями та з тими, хто виявляє особливий інтерес до вивчення предмета;
є) виконання навчальних програм;
ж) використання засобів навчання, в т. ч. ТЗН, комп'ютерної техніки;
з) ведення учнями зошитів, додержання єдиного орфографічного режиму, робота вчителя з учнівськими зошитами;
і) організація позакласної роботи з предмета;
к) участь учителя в методичній роботі, його навчальна документація;
л) на які аспекти роботи вчителя слід звернути найбільшу увагу.
За результатами фронтального чи тематичного контролю, як правило, видається наказ по закладу або питання виноситься на засідання педагогічної ради (оформлюються аналітична довідка).
8. Вибірковий, епізодичний контроль - відвідування уроків та позакласних виховних заходів, здійснюваного без попередження згідно з тижневим планом директора чи його заступника. Контроль за роботою педагогів, які відповідно до річного плану роботи закладу не підлягають систематичному контролю та праця яких не викликає суттєвого занепокоєння.
9. Контроль за організацією факультативних занять у закладу. При його здійснені варто виходити з мети, поставленої перед цими курсами: поглиблення знань з природничих, фізико-математичних, гуманітарних наук; розвиток різнобічних інтересів та здібностей учнів, всебічне задоволення їхніх духовних запитів; проведення профорієнтаційної роботи тощо.
Здійснюючи контроль за організацією факультативних занять, звертати увагу на такі питання:
• комплектація груп, врахування при цьому нахилів і здібностей учнів;
• тема, мета заняття (освітня, виховна, розвиваюча);
• відповідність навчально-матеріальної бази нормативним вимогам;
• обладнання, використання засобів навчання (в т. ч. ТЗН, комп'ютерної техніки);
• додержання структури та методики проведення занять;
• виховання навичок самостійної роботи з першоджерелами, підручниками, довідковою літературою; впровадження елементів творчості та дослідництва, використання міжпредметних зв'язків;
• відповідність матеріалу, що вивчається, програмовим вимогам; роль факультативних занять для підготовки учнів до вступу в навчальні заклади;
• диференціація занять, розвиток пізнавальних інтересів учнів; роль факультативних занять у реалізації принципів профорієнтації;
• результативність занять, їх вплив на поліпшення успішності з основ наук, на формування наукового світогляду, загальної культури учнів;
• відвідування учнями занять.
Форми контролю за організацією факультативних занять:
1. Відвідування системи занять в одного вчителя (персональний контроль).
2. Відвідування факультативних занять у кількох учителів (тематичний контроль).
3. Перевірка учнівських зошитів з метою виявлення відповідності матеріалу, що вивчається, навчальним програмам, здійснення індивідуалізації навчання.
4. Бесіди з учителями - керівниками факультативів та з учнями - членами факультативних груп.
Бажано щороку, орієнтовно в січні-березні, здійснювати перевірку того факультативного курсу, який уперше введено в даній закладу, або у разі, коли вчитель веде викладання лише перший рік. Якщо в результаті анкетування чи бесід з учнями спостерігається зниження інтересу до певного факультативного курсу, це питання повинно стати об'єктом контролю.
• Контроль за станом організації гурткової роботи в закладу. Для перевірки роботи гуртків можна використати таку пам'ятку: - планування роботи гуртка;
• кількість учнів у гуртку, своєчасність і регулярність проведення гурткових занять;
• підготовка робочих місць до заняття;
• органи самоврядування гуртка, допомога старости та чергових керівникові гуртка;
• зв'язок між змістом окремих занять;
• робота керівника гуртка з виховання в учнів навичок самостійної роботи з довідниками та іншими матеріалами, формування конструкторських, раціоналізаторських навичок тощо;
• науковість та систематичність занять, їх зв'язок з життям, з власним досвідом школярів;
• дотримання єдиних вимог до гуртківців;
• дотримання структури заняття: вступна бесіда, теоретична частина, практична частина, підбиття підсумків;
• зацікавленість гуртківців темою заняття.
Контролювати стан гурткової роботи в закладу бажано щорічно.
10. Контроль за рівнем навчальних досягнень школярів.
Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень учнів:
- Знання учнями критеріїв оцінювання.
- Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
- Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
- Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.
- Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів вчительського і директорського контролів).
- Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних, практичних, лабораторних робіт, тематичних оцінювань, робочі тощо).
Додаток №2
Форма спостереження за навчальним заняттям
Дата проведення Клас Кількість учнів у класі / з них присутні
/
Кількість дітей з особливими освітніми потребами / з них присутні /
Предмет (курс)
Тема навчального заняття
*Інструктаж з питань безпеки життєдіяльності (у разі необхідності):
· так;
· ні.
1.Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування ключових компетентностей:
|
№ з/п |
Ключова компетентність |
Так |
Примітки |
|
1. |
Спілкування державною мовою |
|
|
|
2. |
Спілкування іноземними мовами |
|
|
|
3. |
Математична грамотність |
|
|
|
4. |
Компетентності у галузі природничих наук |
|
|
|
5. |
Екологічна компетентність |
|
|
|
6. |
Інформаційно-комунікаційна компетентність |
|
|
|
7. |
Навчання впродовж життя |
|
|
|
8. |
Громадянська компетентність |
|
|
|
9. |
Культурна компетентність |
|
|
|
10. |
Ініціативність і підприємливість |
|
|
Робота учнів під час проведення навчального заняття:
· всі учні працювали під час проведення навчального заняття із зацікавленням, співпрацювали між собою;
· більшість учнів працювала під час проведення навчального заняття;
· переважна більшість учнів були пасивними під час проведення заняття;
· усі учні були пасивні під час проведення заняття, не залучались до роботи.
2.Оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття
|
|
Діяльність учителя |
Так |
Примітки |
|
1. |
Оцінює навчальні досягнення учнів, спираючись на розроблені критерії |
|
|
|
2. |
Оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
|
|
|
3. |
Надає учням час на обдумування відповіді |
|
|
|
4. |
Супроводжує відповідь учня уточнюючими запитаннями |
|
|
|
5. |
Забезпечує зворотний зв’язок щодо якості виконання/виконаного завдання |
|
|
|
6. |
Спрямовує оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня |
|
|
|
7. |
Використовує методики самооцінювання і взаємооцінювання учнів |
|
|
|
8. |
Відзначає досягнення учнів, підтримує у них бажання навчатися |
|
|
|
9. |
Добирає домашнє завдання, спрямоване на оволодіння ключовими компетентностями, озвучує критерії його оцінювання |
|
|
3. Спрямованість навчального заняття на формування суспільних цінностей
|
|
Діяльність вчителя |
Так |
Примітка |
|
1. |
Спрямовує зміст навчального матеріалу на виховання в учнів: патріотизму, поваги до державної мови, культури, закону |
|
|
|
2. |
Реалізує наскрізні змістові лінії |
|
|
|
3. |
Розвиває в учнів громадянську активність і відповідальність |
|
|
|
4. |
Розвиває в учнів загальнолюдські цінності (соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру тощо) |
|
|
|
5. |
Розвиває в учнів навички співпраці та культуру командної роботи |
|
|
4.Використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання:
|
№з/п |
Діяльність вчителя |
Так |
Примітка |
|
1. |
Використовує інформаційно-комунікаційні технології, що сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями |
|
|
|
2. |
Використовує електронні освітні ресурси |
|
|
|
3. |
Використовує медіаресурси з навчальною метою |
|
|
|
4. |
Використовує мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань тощо |
|
|
|
5. |
Використовує обладнання та засоби навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів |
|
|
5.Комунікація з учнями
|
№з/п |
Діяльність вчителя |
Так |
Примітка |
|
1. |
Співпрацює з учнями на засадах партнерства |
|
|
|
2. |
Вислуховує та сприймає думки учнів, їх власну точку зору |
|
|
|
3. |
Застосовує особистісно орієнтований підхід |
|
|
|
4. |
Дотримується принципів академічної доброчесності |
|
|
6.Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами (у разі наявності таких)
|
№з/п |
Діяльність вчителя |
Так |
Примітка |
|
1. |
Планує роботу під час проведення навчального заняття із урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами |
|
|
|
2. |
Адаптує/модифікує зміст навчального матеріалу до індивідуальних освітніх можливостей учнів з особливими освітніми потребами |
|
|
|
3. |
Використовує спеціально розроблені завдання та залучає до спільної роботи учнів з особливими освітніми потребами |
|
|
|
4. |
Дотримується відповідності темпу навчального заняття індивідуальним навчальним можливостям учнів з особливими освітніми потребами |
|
|
|
5. |
Забезпечує корекційну спрямованості освітнього процесу |
|
|
|
6. |
Конструктивно співпрацює з асистентом вчителя/асистентом дитини |
|
|
7.Досягнення мети, реалізація завдань та очікуваних результатів навчального заняття, мотивація до навчання
· мета чітко простежується протягом навчального заняття; заняття спрямоване на розвиток ключових компетентностей, набуття життєвого досвіду та/або вміння його застосувати в різних ситуаціях, формулювати завдання, самостійно приймати рішення; учні вмотивовані до навчально-пізнавальної діяльності;
· мета чітко простежується протягом навчального заняття; заняття спрямоване на розвиток ключових компетентностей, містить прикладне спрямування; учитель мотивує учнів до навчально-пізнавальної діяльності;
· мета і завдання навчального заняття спрямовані на відтворення знань учнів, заучування матеріалу підручника; учитель не мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями;
· мета навчального заняття не простежується, зміст навчального заняття не відповідає навчальній програмі та календарно-тематичному плану учителя.
Запитання для співбесіди з учителем за результатами відвіданого навчального заняття
8. Самоаналіз учителем проведеного навчального заняття (письмово):
1. Чи досягнуті мета, завдання та очікувані результати навчального заняття? Якщо так, то які чинники цьому сприяли? Якщо ні, то які причини не дозволили досягнути мети?
2. Що найкраще вдалося під час проведення навчального заняття?
3. Що не вдалося? З яких причин? Що потрібно зробити, щоб у подальшому уникати подібних ситуацій?
Висновки:
· учитель робить всебічний аналіз проведеного заняття, вміє визначити рівень досягнення мети навчального заняття, відзначає досягнення і слабкі сторони у своїй роботі, вміє визначати напрями вдосконалення проведеного навчального заняття;
· учитель робить всебічний аналіз проведеного заняття, бачить досягнення і слабкі сторони у своїй роботі, але потребує допомоги у визначенні напрямів вдосконалення проведеного навчального заняття;
· учитель може зробити аналіз тільки окремих фрагментів навчального заняття і не може визначити напрямів вдосконалення проведеного навчального заняття;
· учитель не може зробити аналіз проведеного навчального заняття.
9. Планування роботи (календарно-тематичний план):
1. Які джерела вчитель використовує при розробленні календарно-тематичного планування (КТП)?
2. Чи враховується при розробленні КТП специфіка класів (кількість учнів, профільність або поглиблене вивчення, місце розташування населеного пункту), умови роботи закладу, освітня програма?
3. Яким чином учитель користується правом самостійно визначати обсяг годин на вивчення тем, чи змінює послідовність вивчення тем?
4. Чи здійснюється аналіз результативності планування роботи вчителя?
Висновки:
· помітна системність роботи вчителя при складанні календарно-тематичного плану (навчально-тематичної програми), вчитель самостійно складає календарно-тематичний план, враховуючи умови роботи і специфіку класів, у яких він викладає. Вчитель самостійно визначає послідовність вивчення тем та кількість годин на їх вивчення. Тема навчального заняття відповідає календарно-тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування відповідає освітній програмі закладу освіти;
· учитель самостійно складає календарно-тематичний план і визначає послідовність вивчення тем та кількість годин на їх вивчення. Тема навчального заняття відповідає календарно- тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування відповідає освітній програм і закладу освіти;
· учитель потребує методичної допомоги у складанні календарно-тематичного плану, догматично підходить до використання навчальної (модельної) програми. При складанні календарно-тематичного плану не враховуються умови роботи та специфіка класу, у якому він викладає. Тема навчального заняття не відповідає календарно-тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування не відповідає освітній програмі закладу освіти;
· у вчителя відсутній календарно-тематичний план.
11. Використання інформаційно-комунікаційних технологій та медіаресурсів в освітній діяльності вчителя:
1. Чи використовує вчитель ІКТ у процесі підготовки до проведення навчальних занять, розроблення завдань, створення освітніх ресурсів?
2. Які доречні форми використання ІКТ вчитель застосовує під час проведення навчальних занять?
3. Чи використовує вчитель ІКТ для зворотного зв’язку з учнями?
4. Яким чином використовуються медіаресурси в освітньому процесі?
Висновки:
· інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем на різних етапах педагогічної діяльності – при підготовці до навчального заняття, проведенні навчального заняття, оцінюванні навчальних досягнень, зворотного зв’язку, інформуванні учнів. Вчитель розробляє та використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.
· інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем на різних етапах педагогічної діяльності – при підготовці до навчального заняття, проведенні навчального заняття, оцінюванні навчальних досягнень, зворотного зв’язку, інформуванні учнів. Вчитель використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.
· інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем тільки на етапі підготовки до проведення навчальних занять. Вчитель використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.
· учитель не має навичок з використання інформаційно–комунікаційних технологій у власній діяльності.
12.Система оцінювання
1. Які критерії оцінювання навчальних досягнень учнів використовує вчитель в освітньому процесі: (розроблені Міністерством освіти і науки, розроблені особисто, використовує критерії запозичені з інших джерел)?
2. Чи застосовує вчитель формувальне оцінювання під час проведення навчальних занять? Які аспекти формувального оцінювання використовуються найчастіше?
3. Якими способами оприлюднюються критерії оцінювання?
· вчитель розробляє критерії оцінювання під час обов’язкових видів робіт, організаційних форм проведення навчальних занять. За допомогою питань перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання уроку, наскільки успішно учні досягають того, що заявлено в меті уроку. Надає учневі зворотний зв'язок щодо якості виконання завдання: пояснює, що виконано правильно, а що потрібно вдосконалити, пропонує способи поліпшення, а не просто констатує виконання відміткою або словами «добре - погано». Спостерігає за тим, як учні справляються із завданнями. Використовує методики самооцінювання і взаємооцінювання учнів.
· вчитель за допомогою питань перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання навчального заняття, наскільки успішно учні досягають того, що заявлено в меті заняття. Вчитель оцінює роботи або відповіді учнів, спираючись на розроблені критерії оцінювання. Надає учневі зворотний зв'язок щодо якості виконання завдання: пояснює, що виконано правильно, а що потрібно вдосконалити. Спостерігає за тим, як учні справляються із завданнями
· учитель під час проведення навчального заняття не перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання навчального заняття. Не оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень, але використовує критерії при оцінювання роботи або відповідей учнів. Вчитель надає учням час на обдумування відповіді, перш ніж отримати відповідь.
· учитель не оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень. Під час перевірки робіт та відповідей учнів не простежується чіткості у критеріях оцінювання. Учням не надається час на обдумування відповідей. Оцінка використовується як засіб покарання. Система оцінювання вчителя не спрямована на відстежування індивідуального прогресу.
13.Примітки для експерта
Орієнтовна схема аналізу уроку нетрадиційного типу.
Орієнтовний аналіз виконання навчальних планів і програм
1. Послідовність вивчення навчального матеріалу та дотримання кількості годин визначених програмою на кожну тему ( відповідність вивчення матеріалу календарному плануванню ).
2. Кількість годин, запланованих до початку перевірки . Кількість фактично проведених уроків.
3. Виконання обов’язкового мінімуму практичних і лабораторних робіт.
4. Виконання обов’язкового мінімуму контрольних робіт, творів.
5. Використання за призначенням годин, які відведено на повторення матеріалу, розв’язання задач.
6. Проведення консультацій, передбачених навчальними планами.
7. Проведення заліків і система роботи з ліквідації прогалин у знаннях.
Орієнтовна схема перевірки ведення класного журналу
1. Виконання навчального плану: кількість уроків за навчальним планом, фактично проведено.
2. Виконання навчальних програм: зміст вимог програм до теми та фактичне відображення цього у журналі; відповідна кількість проведених творчих, контрольних, практичних робіт.
3. Система перевірки та оцінювання знань учнів: стан поточного оцінювання, своєчасне виставлення оцінок за письмові роботи, практичні та лабораторні роботи.
4. Своєчасність і правильність оформлення записів у журналі. Зміст, характер, обсяг домашніх завдань, диференційований підхід до учнів.
5. Відвідування уроків учнями.
6. Якість знань учнів: об′єктивність, відповідність поточних оцінок та оцінок за контрольні роботи.
7. Культура ведення журналу.
Орієнтовна схема перевірки учнівських зошитів
1. Система письмових робіт учнів (домашніх, класних).
2. Зміст робіт, його відповідність до вимог програм, рівень складності виконаних робіт.
3. Наявність диференційованого, індивідуального підходу до робіт учнів.
4. Обсяг і характер робіт.
5. Якість навчальних досягнень учнів на підставі письмових робіт, грамотність учнів.
6. Перевірка зошитів учителем, періодичність перевірки. Якість перевірки, якість виправлення помилок.
7. Оцінка письмових робіт. Характер оцінки. Дотримання нормативних вимог до письмових робіт.
8. Система роботи над помилками. Її результативність.
9. Дотримання єдиного орфографічного режиму.
ПЛАН-ЗАВДАННЯ
для проведення внутрішньошкільного контролю в Кіцманському ЗЗСО І-ІІІ ст.
Тема:______________________________________________________________________________________________________________________
Мета:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання:_________________________________________________
Підстава проведення контролю:__________________________________
Форма проведення:________________________________________
Способи збору інформації:_________________________________
____________________________________________________________
Термін проведення:____________________________________________
Об'єкти контролю:
_________________________________________________________
Результати представлення контролю:
_________________________________________________________
Питання, що вивчатимуть під час контролю:
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Поради щодо спостереження за проведенням навчального заняття
Спостереження за проведенням навчального заняття допоможе в оцінюванні якості педагогічної діяльності та управлінських процесів. Даний метод збору інформації незамінний у процесі вивчення системи оцінювання навчальних досягнень учнів, забезпечення компетентнісного підходу у викладанні, побудови взаємовідносин вчителя і учня на засадах педагогіки партнерства, ресурсного забезпечення освітнього процесу та ін.
Для того, щоб спостереження за проведенням навчального заняття було інформативним та результативним, необхідна своєрідна уніфікована форма для фіксування результатів спостереження. Заклад освіти при розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти може змінювати запропоновану форму, може розробити власну. Головне - в структурі форми спостереження обов'язково мають відображатися такі компоненти, як забезпечення компетентнісного підходу у викладанні, система оцінювання навчальних досягнень, форми роботи з дітьми з особливими освітніми потребами тощо.
Важливо звернути увагу, що за умови проведення навчального заняття у вигляді здвоєних уроків спостереження може бути інформативним лише за повним навчальним заняттям, а не одного уроку.
Під час спостереження за проведенням навчального заняття потрібно звернути увагу на такі особливості його проведення та педагогічної діяльності вчителя:
1.Розвиток і формування ключових компетентностей
Розвиток і формування ключових компетентностей є головним завданням навчального заняття. Розвиток ключових компетентностей має відбуватись на кожному занятті. Але, зрозуміло, що під час проведення конкретного навчального заняття вчитель не зможе здійснювати розвиток в учнів оволодіння усіма ключовими компетентностями. Тому відмічаються декілька ключових компетентностей, розвиток яких був помітний під час проведення навчального заняття.
|
Спілкування державною мовою (Уміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів. Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування) |
|
Спілкування іноземними мовами (Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди через слухання, говоріння, читання і письмо у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів.) |
|
Математична компетентність (Культура логічного і алгоритмічного мислення. Уміння застосовувати математичні числові та геометричні методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем) |
|
Компетентності в природничих науках і технологіях (Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати) |
|
Інформаційно-цифрова компетентність (Впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеки. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо) |
|
Уміння вчитися впродовж життя (Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя) |
|
Соціальні та громадянські компетентності (Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття) |
|
Ініціативність та підприємливість (Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Вміння раціонально поводити себе як споживач, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо) |
|
Загальнокультурна грамотність (Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших) |
|
Екологічна грамотність і здорове життя (Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя) |
2. Робота учнів під час проведення навчального заняття
Чи можливо залучити усіх учнів класу до роботи під час проведення навчального заняття? Можливо, якщо використовуються групова форма роботи, змішане навчання, практичне заняття з індивідуальними завданнями тощо. Але під час проведення уроку з переважанням фронтальної роботи з учнями цього досягнути іноді буває нелегко. Тому в ході спостереження варто звернути увагу на роботу учнів: наскільки діти залучені до роботи, чи зацікавлені темою заняття, чи співпрацюють між собою. Адже не можна вважати результативним заняття, коли більшість учнів є пасивними.
3. Оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття
Будь-яка робота учнів під час проведення навчального заняття має бути оцінена. Необов’язково через виставлення балів. Вчитель має широко застосовувати у своїй роботі словесне оцінювання. У першу чергу йдеться про використання формувального оцінювання, яке дає змогу оцінити індивідуальний поступ учня, прогрес у оволодінні ключовими компетентностями. Також варто звернути увагу на те, щоб оцінювання було спрямованим, насамперед, на роботу учня і не використовувалось з каральною метою. За необхідності вчителем оприлюднюються критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які мають бути чіткими і зрозумілими для учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів можуть оприлюднюватись різними способами, у тому числі - в усній формі.
Вчитель має оцінювати роботу або відповідь учня/учениці, спираючись на розроблені критерії оцінювання. Обов'язково надавати учням час на обдумування відповіді. Відповідь учня супроводжувати питаннями «Чому?» «Яким чином?». Важливо також надавати учневі зворотний зв'язок щодо якості виконання завдання: пояснювати, що виконано правильно, а в чому є недоробки, пропонувати способи поліпшення, а не просто констатувати виконання відміткою або словами «добре - погано». Використання методик самооцінювання і взаємооцінювання учнів під час проведення навчального заняття свідчить про високий рівень педагогічної діяльності вчителя.
4. Спрямованість навчального заняття на формування суспільних цінностей
Під час проведення навчального заняття простежується також його виховна складова. По перше, зміст навчального заняття має бути спрямований на формування загальнолюдських цінностей, таких, як повага гідності, прав і свобод людини, визнання цінності демократії, розвиток навичок критичного мислення тощо.
Ефективність виховного процесу неможлива без атмосфери довіри, доброзичливості, взаємної підтримки між вчителем і учнями.
Виховна складова навчального заняття має органічно вбудовуватись у зміст заняття. Наскрізні змістові лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях:
|
Екологічна безпека і сталий розвиток |
формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства. |
|
Громадянська відповідальність |
формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. |
|
Здоров'я і безпека |
становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. |
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
забезпечує краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі. |
5. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання
Під час спостереження за проведенням навчального заняття звертається увага на доречність використання ІКТ, обладнання і відповідних навчальних засобів. Головний критерій тут – мотивація до навчально-пізнавальної діяльності учнів. Використання технічних засобів навчання просто заради їх використання призведе до відволікання уваги учнів, витратою часу. Використання ІКТ необов’язково має обмежуватись виключно інтерактивною дошкою або комп’ютерною презентацією. Це може бути спільний пошук інформації в мережі, використання сайтів для виконання завдань онлайн тощо.
6. Комунікація з учнями
Педагогічна робота учителя має ґрунтуватись на засадах партнерства, особистісно орієнтованому підході. Має прослідковуватись те, як вчитель формулює певну навчальну проблему, як організує спільну з учнями роботу над її розв’язанням. Вчитель не “обмежує” учнів визначеними ним рамки, а заохочує їх до висловлення власної думки, допомагає більш точно сформулювати їхні думки, сприймає відповідь учня, навіть якщо вона не співпадає з його баченням. Під час спостереження за проведенням навчального заняття звертається увага на роботу вчителя щодо навчання учнів критичному мисленню, умінню шукати і використовувати інформацію. Завдання, які пропонуються для виконання учням, не повинні бути спрямованими на відтворення знань або переказування підручника. Вчитель має вчити учнів вказувати джерела отримання інформації під час запозичення, цитування.
Дуже важливим є особистісно орієнтований підхід у роботі з учнями. Це, насамперед, повага особистої гідності кожної дитини, її індивідуальних життєвих цілей, запитів та інтересів. Процес, спрямований на розвиток і саморозвиток учня, становлення його як особистості з урахуванням індивідуальних особливостей, інтересів, здібностей.
7. Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами
Вчитель має володіти методиками роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, якщо такі є у класі. Під час спостереження звертається увага на те, наскільки вчитель використовує подібні методики, як співпрацює з асистентом вчителя. Простежується, наскільки комфортно дитині з особливими освітніми потребами під час проведення заняття, наскільки дитина залучена до роботи.
8. Досягнення мети, завдань та очікуваних результатів навчального заняття
Під час проведення навчального заняття має простежуватись спрямованість його на досягнення основної мети. У першу чергу, мета заняття має бути зрозуміла учням, спрямована на оволодіння ними ключовими компетентностями. Поставлену мету вчитель реалізує за допомогою відповідних форм і методів роботи. Мета навчального заняття необов'язково має фіксуватись у поурочному плані або в інших планах. Але вона має бути донесена до учнів, бажано не в імперативній формі. Замість висловів учителя на кшталт "ви маєте досягти таких результатів" краще сказати "ми будемо намагатись досягти результатів, для цього ми спробуємо виконати відповідні завдання". Подекуди мета проведення навчального заняття може і не формулюватись вчителем на початку, вона стає зрозумілою учням у процесі проведення заняття. Потрібно пам’ятати, що мета, завдання та очікувані результати залежать, у значній мірі, від організаційної форми проведення навчального заняття. Це може бути не тільки урок, але й, наприклад, групове заняття, веб квест, проєктна робота, змішане навчання тощо. Вчитель за допомогою питань має перевіряти, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання уроку, наскільки успішно вони досягають того, що заявлено в меті уроку.
9. Запитання для співбесіди з учителем за результатами відвіданого навчального заняття
За підсумками проведення навчального заняття доцільно провести інтерв’ю з учителем, яке спрямовується, переважно, на самоаналіз учителем проведеного навчального заняття. Під час інтерв’ю простежуються і визначаються такі уміння учителя:
· робити самоаналіз, простежувати досягнення і недоліки проведеного заняття;
· визначати рівень досягнення мети проведення навчального заняття;
· визначати напрями вдосконалення своєї роботи.
Під час співбесіди доцільно ознайомитись з календарно-тематичним планом учителя, відповідність його змісту Державному стандарту загальної середньої освіти, компетентнісному підходу. Важливо також ознайомитись перед відвідуванням навчального заняття з освітньою програмою закладу освіти.
Тема проведеного навчального заняття має відповідати календарно-тематичному плану учителя або вчитель може аргументовано пояснити необхідність певного відхилення від КТП під час конкретного уроку. Також важливо простежити використання ІКТ в освітньому процесі. Важливо враховувати, що під час спостереження за конкретним навчальним заняттям зовсім необов’язково фіксувати і вивчати усі аспекти діяльності вчителя , зазначені у формі спостереження. Наприклад, при проведенні практичної роботи з індивідуальними письмовими завданнями, засоби інформаційно-комунікаційних технологій можуть не використовуватись. Також не на кожному навчальному занятті можна простежити дотримання вчителем принципів академічної доброчесності. Не у кожному класі є діти з особливими освітніми потребами.
Підкреслимо, що форми і методи роботи з учнями, організаційні форми проведення навчального заняття вчитель обирає самостійно.
Форма спостереження за освітнім середовищем
Форма спостереження за освітнім середовищем
І. Освітнє середовище закладу освіти
Вимога 1.1 Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці
|
Критерій 1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці |
||||
|
Індикатор 1.1.1.1. Облаштування території закладу та розташування приміщень є безпечними |
||||
|
№ з/п |
Перелік тверджень |
Так |
Ні |
Примітка (відповідає частково/потребує покращення) |
|
1. |
Наявність (справність) огорожі/паркану |
|
|
|
|
2.1. |
Недоступність території для несанкціонованого заїзду транспортних засобів |
|
|
|
|
2.2. |
Недоступність приміщення для несанкціонованого доступу сторонніх осіб |
|
|
|
|
3. |
Обладнано майданчики для здобувачів освіти початкової школи |
|
|
|
|
4. |
Облаштовано майданчики для заняття спортом та фізичної активності |
|
|
|
|
5. |
Територія безпечна для фізичної активності здобувачів освіти: справність обладнання; відсутність пошкоджень покриття майданчиків; відсутність ям; відсутність нависання гілок, сухостійних дерев |
|
|
|
|
6. |
Територія чиста, охайна, відсутнє нагромадження сміття, будівельних матеріалів, опалого листя |
|
|
|
|
7. |
Навчальні приміщення, роздягальні, санітарні вузли для здобувачів освіти початкової школи є непрохідними та недоступними для користування здобувачами освіти інших вікових груп |
|
|
|
|
8. |
Навчальні приміщення закладу освіти не розміщені в цокольних та підвальних поверхах |
|
|
|
|
Індикатор 1.1.1.2. У закладі освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму |
||||
|
1. |
Повітряно-тепловий режим навчальних приміщень відповідає санітарним вимогам |
|
|
|
|
2. |
Виконуються вимоги до режиму освітлення усіх приміщень та території |
|
|
|
|
3. |
Забезпечено централізоване постачання якісної питної води (питні фонтанчики)/доступність кип'яченої води (підкреслити наявне) |
|
|
|
|
4. |
Здійснюється щоденне вологе прибирання усіх приміщень у відповідності до санітарних вимог |
|
|
|
|
5.1. |
Приміщення їдальні, столи, стільці, місця для видачі готових страв чисті та регулярно миються |
|
|
|
|
5.2. |
Наявні рукомийники, вода, мило, рушники (паперові/ електричні) |
|
|
|
|
6. |
Облаштовані туалетні кімнати для хлопців та дівчат, працівників закладу |
|
|
|
|
7.1. |
Туалетні кімнати забезпечені усім необхідним (закриті кабінки, відповідна кількість унітазів) |
|
|
|
|
7.2. |
Наявні рукомийники, вода, мило, туалетний папір, рушники (паперові/електричні) |
|
|
|
|
Індикатор 1.1.1.3. У закладі освіти забезпечується раціональне використання приміщень і комплектування мережі класів (з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі приміщень) |
||||
|
1. |
Кількість здобувачів освіти не перевищує проектну потужність приміщення закладу |
|
|
|
|
2. |
Усі навчальні приміщення використовуються в освітньому процесі |
|
|
|
|
3. |
Відсутні диспропорції у кількості здобувачів освіти у класах однієї паралелі (різниця між найбільшою і найменшою кількістю учнів у класі на паралелі в початковій, основній і профільній школі) |
|
|
|
|
Індикатор 1.1.1.4.У закладі освіти є робочі (персональні робочі) місця для педагогічних працівників та облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу |
||||
|
1. |
Кожен учитель закладу освіти має робоче (персональне робоче) місце |
|
|
|
|
2. |
Облаштовані місця для відпочинку у вестибюлі, коридорах |
|
|
|
|
Критерій 1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми |
||||
|
Індикатор 1.1.2.1.У закладі освіти є приміщення, необхідні для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу Індикатор 1.1.2.2. Частка навчальних кабінетів початкових класів, фізики, хімії, біології, інформатики, майстерень/кабінетів трудового навчання (обслуговуючої праці), спортивної та актової зал, інших кабінетів, які обладнані засобами навчання відповідно до вимог законодавства та освітньої програми |
||||
|
1. |
У закладі наявні: |
|
|
(вказати кількість навчальних кабінетів, з наявних, що відповідають вимогам законодавства та освітній програмі) |
|
актова зала |
|
|
|
|
|
спортивна зала |
|
|
|
|
|
навчальний кабінет (кабінети): |
|
|
|
|
|
|
фізики |
|
|
|
|
хімії |
|
|
|
|
|
біології |
|
|
|
|
|
інформатики |
|
|
|
|
|
іноземної мови |
|
|
|
|
|
майстерні/кабінети трудового навчання (обслуговуючої праці) (підкреслити наявне) |
|
|
|
|
|
інші кабінети (додати з урахуванням спеціалізації, поглибленого вивчення предметів) |
|
|
|
|
|
кабінети початкових класів |
|
|
|
|
|
Критерій 1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх |
||||
|
Індикатор 1.1.3.2. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки |
||||
|
1. |
Педагогічні працівники проводять інструктажі на початку навчальних занять (у кабінетах підвищеного ризику оприлюднено правила поведінки під час навчальних занять) |
|
|
|
|
2.1. |
Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо: |
|
|
|
|
охорони праці, безпеки життєдіяльності |
|
|
|
|
|
пожежної безпеки |
|
|
|
|
|
правил поведінки |
|
|
|
|
|
2.2. |
У закладі та на його території не порушуються правила заборони куріння, вживання алкогольних напоїв |
|
|
|
|
Критерій 1.1.5. У закладі освіти створено умови для здорового харчування |
||||
|
Індикатор 1.1.5.1 Організація харчування у закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти |
||||
|
1. |
Сервірування столів (наявність ложок, виделок, ножів, пиріжкової тарілки, серветок) |
|
|
|
|
2. |
Доступність для учасників освітнього процесу щоденного та перспективного меню |
|
|
|
|
3. |
В асортименті буфетів відсутні вироби у фритюрі, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральна кава, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо), а також продукція, що містить синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти |
|
|
|
|
4. |
Дотримано санітарно-гігієнічних умов на всіх етапах реалізації буфетної продукції |
|
|
|
|
Критерій 1.1.6. У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті |
||||
|
Індикатор 1.1.6.1. У закладі освіти застосовуються технічні засоби та інші інструменти контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет |
||||
|
1. |
Наявні обмеження доступу до сайтів з небажаним змістом |
|
|
|
|
2. |
У закладі використовується антивірусне програмне забезпечення |
|
|
|
Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації
|
Критерій 1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини |
||||
|
Індикатор 1.2.2.3. Учасники освітнього процесу дотримуються прийнятих у закладі освіти правил поведінки |
||||
|
1. |
Учасники освітнього процесу взаємодіють на засадах взаємоповаги: |
|
|
|
|
не спостерігаються випадки образливої поведінки, прояви фізичного або психологічного насильства |
|
|
|
|
|
педагогічні працівники не застосовують фізичного покарання, психологічного насильства |
|
|
|
|
|
2.1. |
Педагогічні працівники та керівництво закладу освіти здійснюють заходи із запобігання порушення правил поведінки |
|
|
|
|
2.2. |
Відбувається постійне спостереження працівниками закладу за дотриманням правил поведінки учасниками освітнього процесу |
|
|
|
Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору
|
Критерії 1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовується з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування |
||||
|
Індикатор 1.3.1.1.У закладі освіти забезпечується архітектурна доступність території та будівлі для осіб з особливими освітніми потребами |
||||
|
1. |
Забезпечено можливість безперешкодного руху територією закладу (прохід без порогів, сходів та достатньо широкий для можливості проїзду візком, з рівним неушкодженим покриттям) |
|
|
|
|
2. |
Забезпечено безбар’єрний доступ до будівлі, приміщень закладу освіти: - пологий вхід/пандус/мобільні платформи; - дверний прохід, що забезпечує можливість проїзду візком; - можливість безперешкодного пересування між поверхами для людей з обмеженими можливостями; - контрастне маркування на стінах та підлозі; |
|
|
|
|
|
- візуалізація призначення приміщень; - вказівники; - рельєфне та контрастне маркування перед та на кінці сходової частини; - відсутність захаращення коридорів, рекреацій, міжсходових клітин |
|
|
|
|
Індикатор 1.3.1.2. У закладі освіти приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів) і територія (доріжки, ігрові, спортивні майданчики) адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу |
||||
|
1. |
Туалетні кімнати пристосовані для потреб учасників освітнього процесу: - широкий безпороговий прохід; - достатня площа туалетної кімнати; - наявність поручнів; - спеціальне санітарно-технічне обладнання; - наявність кнопки виклику для надання допомоги |
|
|
|
|
2. |
Можливість вільного та зручного переміщення в навчальному кабінеті та користування меблями |
|
|
|
|
3. |
Висота учнівських столів та стільців регулюється |
|
|
|
|
4. |
Шафи, полиці, стелажі надійно закріплені |
|
|
|
|
Індикатор 1.3.1.3. У закладі освіти наявні та використовуються ресурсна кімната, дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами |
||||
|
1. |
У закладі освіти наявна та використовується ресурсна кімната |
|
|
|
|
2. |
Оснащення ресурсної кімнати відповідає освітнім, віковим запитам дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних програм розвитку, індивідуальних програм для реабілітації дітей-інвалідів |
|
|
|
|
3. |
Кабінети вчителя-дефектолога, практичного психолога, навчальні кабінети оснащені дидактичними засобами для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами |
|
|
|
|
Критерій 1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя |
||||
|
Індикатор 1.3.4.2. Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти |
||||
|
1. |
Простір закладу містить елементи, осередки, що зацікавлюють здобувачів освіти до пізнавальної діяльності (візуалізація на стінах, підлозі, сходах, інсталяції) |
|
|
|
|
2. |
Наявне у закладі освіти обладнання та засоби навчання використовується у навчально-пізнавальній діяльності здобувачів освіти |
|
|
|
|
Критерій 1.3.5. У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально- культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо) |
||||
|
Індикатор 1.3.5.1. Простір і ресурси бібліотеки (інформаційно-ресурсного центру) використовуються для індивідуальної, групової, проектної та іншої роботи у рамках освітнього процесу, різних форм комунікації учасників освітнього процесу |
||||
|
1. |
Приміщення та облаштування бібліотеки використовуються для проведення навчальних занять, культурно-освітніх заходів |
|
|
|
|
2. |
Здобувачі освіти відвідують бібліотеку під час перерв та після уроків, працюють над індивідуальними та груповими завданнями |
|
|
|
IV. Управлінські процеси закладу освіти
Вимога 4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм
|
Критерій 4.2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах |
||||
|
Індикатор 4.2.2.1.Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт закладу освіти/інформація на сайті засновника, сторінки у соціальних мережах) |
||||
|
1. |
Заклад має власний сайт або використовує сайт засновника |
|
|
|
|
2. |
Інформація, що розміщується на інформаційному стенді, на сайті закладу/сайті засновника містить: |
|
|
|
|
2.1. Інформацію відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту», що вчасно оновлюється |
|
|
|
|
|
2.2. Правила поведінки у закладі освіти |
|
|
|
|
|
2.3. Актуальна інформація про діяльність та заплановані заходи закладу освіти |
|
|
|
|