КОНТАКТИ
Кіцманьська Мicька Рада ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Опорний заклад освіти Кіцманський ліцей Кіцманської міської ради
Публічна Інформація / Освітні Програми, Що Реалізуються В Закладі Освіти Та Перелік Освітніх Компонентів, Що Передбачені Відповідною Освітньою Програмою

Освітня програма І-ІІІ ступенів для 5 класів на 2022-2023 н.р.

20-12-2022, 20:49

 

 

ЗМІСТ
 
ПЕРЕДМОВА……………………………………………………………………..
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА………………………………………………….
РОЗДІЛ І. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ……………………………………………....
РОЗДІЛ ІІ.ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКАМИ НАВЧАННЯ……………………………………………………..
РОЗДІЛ ІІІ.НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ГОДИН МІЖ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ПЕВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИВЧАТИСЯ ОКРЕМО ТА/АБО ІНТЕГРОВАНО З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ……………………………………………………………….…
РОЗДІЛ ІV.ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ, ЗАТВЕРДЖЕНИХ ПЕДАГОГІЧНОЮ РАДОЮ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ………………………..
РОЗДІЛ V.ОПИС ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ…………………………………………
 
 


 
ПЕРЕДМОВА
 
Освітня програма розроблена на основі законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022 р.), державних освітніх стандартів, зразків освітніх навчальних програм, курсів і дисциплін.
   Освітня програма – це сукупність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти та спрямовані на досягнення прогнозованого результату діяльності Кіцманського ЗЗСО І-ІІІ ст.
Освітня програма спрямована на формування загальної культури особистості учнів закладу освіти; їх адаптації до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, патріотизму, любові до Батьківщини, працьовитості, культури, поваги до прав і свобод людини, бережливого ставлення до екології та довкілля.
Освітня програма є чинною, починаючи від дати затвердження.
 


 
Пояснювальна записка
 
Освітня програма (далі – Програма) розроблена з метою виконання Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; від 13 грудня 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»; № 235 від 19.02.2021 року «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти».  Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих та талановитих дітей та молоді» (від 30.09.2010 №927/2010).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітня програма містить:
1) вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою
2) загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також розподіл навчального навантаження між освітніми галузями за роками навчання;
3) навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами;
4) перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів);
5) опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання;
6) інші складові, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності.
Освітню програму схвалено педагогічною радою (протокол № 1 від 31.08. 2022 р.) та затверджено керівником закладу.
 Кіцманський ЗЗСО І-ІІІ ст. у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом закладу освіти.
 Головною метою закладу освіти  є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник; пошук, навчання та розвиток обдарованої учнівської молоді, сприяння професійній самореалізації, популяризація наукової діяльності та формуванню наукового світогляду.
Головними завданнями закладу освіти є:
-                     забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
-                     виховання громадянина України;
-                     виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
-                     формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
-                     виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
-                     виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
-                     генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;
-                     створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство;
-                     створення освітніх умов для формування дослідницьких компетентностей, розвитку здібностей та обдарувань, творчого та критичного мислення вихованців, розширення їх наукового світогляду;
-                     проведення масових заходів дослідницько-експериментального, національно-патріотичного, громадсько-виховного, культурно-просвітницького спрямування тощо;
-                     створення для обдарованих дітей та молоді розвивального освітнього середовища, у тому числі організація змістовного дозвілля відповідно до їх здібностей, обдарувань;
-                     формування у здобувачів освіти наукового світогляду та навичок академічної доброчесності;
-                     удосконалення професійних компетентностей педагогічних кадрів;
-                     пошук, апробація та впровадження в освітню систему сучасних інноваційних форм і методів роботи зі здобувачами освіти, розвиток STEAM-освіти;
-                     охоплення науковою освітою учнів засобами дистанційної освіти в умовах пандемії, воєнного стану;
-                     створення умов для розвитку активної громадянської позиції, виховання та утвердження патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України, національно-патріотичного виховання учнівської молоді;
-                     розвиток науково-педагогічного потенціалу, удосконалення професійної, науково-дослідницької, освітньої та інноваційної діяльност.
Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  закладу освіти.
Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:
-                     безпечні умови освітньої діяльності;
-                     дотримання державних стандартів освіти;
-                     дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
-                     дотримання фінансової дисципліни.
 Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.
Освітня програма спрямована на:
-                      формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;
-                      виховання працьовитості, любові до природи;
-                      розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
-                      формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
-                      інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
-                      рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
-                      виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
-                      формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:
-                     вільне володіння державною мовою;
-                     здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
-                     математична компетентність;
-                     компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
-                     інноваційність;
-                     екологічна компетентність;
-                     інформаційно-комунікаційна компетентність;
-                     навчання впродовж життя;
-                     громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
-                     культурна компетентність;
-                     підприємливість та фінансова грамотність;
-                     інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:
-                     дитиноцентризму і природовідповідності;
-                     узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
-                     науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
-                     наступності і перспективності навчання;
-                     взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
-                     логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
-                     можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
-                     творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
-                     адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів.
Освітня програма спрямована на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.
Освітня програма передбачає:
-                     забезпечення повноти, систематичності та усвідомленості знань, їх міцності та дієвості, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок;
-                     формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
-                     виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
-                     утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей дітей.
Освітня програма окреслює підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової середньої та профільної середньої освіти.
Місія закладу актуалізована вимогами часу, особливостями соціуму, урахуванням тенденцій процесів, які відбуваються в масштабах міста, країни, світу, визначає наступні стратегічні напрями:
-                     задоволення потреб в якісній освіті шляхом підготовки високоосвічених, національно свідомих, висококваліфікованих, конкурентно спроможних на ринку праці фахівців, здатних задовольняти особисті духовні і матеріальні потреби, а також потреби суспільства у забезпеченні сталого інноваційного розвитку,
-                     створення умов для виховання в учнів толерантності, здатності до діалогу,
-                     реалізація форм і методів педагогічної взаємодії.
Таким чином місія закладу формує всебічно розвинену, освічену, стратегічно мислячу, конкурентноздатну, гуманістично спрямовану особистість з почуттям національної свідомості, з громадською позицією, системою наукових знань; особистість готову до суспільного самовизначення, орієнтовану на стале майбутнє та відповідні життєві цінності і пріоритети; особистість з творчим, перспективним мисленням, здатну знаходити нетрадиційні рішення в життєвих ситуаціях, що забезпечить її самовизначення та успіх у житті.
Візія закладу визначена з урахуванням створення сприятливого середовища та умов для забезпечення освіти для сталого (збалансованого) розвитку, що є новим етапом формування компонентів комплексної системи освіти, коли її складові стають рівнозначними. Таким чином новий зміст шкільної освіти, що базується на основі компетентнісного підходу та дитиноцентрованої орієнтації з урахування світового досвіду та принципів сталого розвитку у закладі досягається через:
-                     створення сприятливого середовища, інфраструктури та умов для розвитку особистості;
-                     розвитку науково-педагогічного потенціалу, удосконалення науково-дослідницької, освітньої та інноваційної діяльності;
-                     забезпечення доступності позашкільної освіти, гарантування громадянам права на її здобуття;
-                     відкритість та забезпечення інформування спільноти;
-                     служіння громаді.
Отже, в закладі адміністрацією, педагогами створено сприятливе середовище для розвитку, удосконалення науково-дослідницької, освітньої та інноваційної діяльності. Що забезпечує один з аспектів особистісно орієнтованого навчання - створення умов для реалізації дитиною власної освітньої траєкторії, зумовленої природними можливостями, запитами, інтересами, здібностями.
Головні принципи освітнього процесу
-                     гуманізація, що визначає пріоритети завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для вияву обдарованості і талантів здобувачів освіти, формування гуманної особистості;
-                     єдність загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечує у змісті освітнього процесу органічний зв'язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу; визначає позашкільну освіту як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні;
-                     демократизація, що передбачає автономію закладу у вирішенні основних питань змісту його діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх учасників освітнього процесу;
-                     науковість і системність, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для інтегруючої функції освітніх процесів в умовах досягнення основної мети позашкільної освіти;
-                     безперервність, наступність та інтеграція, що забезпечує єдність всіх ланок освіти, об'єднання зусиль закладу з іншими закладами та організаціями;
-                     цілісність і наступність світи, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу; набуття освіти упродовж всього життя, за умови наступності та концентричності;
-                     добровільність і доступність, що передбачає право вибору та доступності в забезпеченні потреб абсолютності у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності;
-                     самостійність і активність особистості, що полягає у забезпеченні психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, розвитку і реалізації здобувачами освіти пізнавальної самостійності, творчої активності, прояву обдарованості і таланту;
-                     практична спрямованість, що передбачає набуття здобувачами освіти певних умінь і навичок, орієнтацію на трудову діяльність у ринкових умовах, їх розширення та розвиток, а також впровадження в життя за умов інтеграції з наукою і виробництвом.
 
 


І. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА  ОСВІТНЬОЮПРОГРАМОЮ
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).
Базова середняосвітаздобувається, якправило,післяздобуттяпочатковоїосвіти.  
 
 
  ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКИМА НАВЧАННЯ
 
Загальний обсяг навчального навантаження учнів 5 класів визначено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту»; наказу Міністерства освіти і науки України № 235 від 19.02.2021 року «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти» і становить 1085 годин/навчальний рік;
 Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (додаток 1)
Перелік освітніх галузей для 5 класу
-        Мовно-літературна
-        Математична
-        Природнича
-        Соціальна і здоров'язбережувальна
-        Громадянська та історична
-        Технологічна
-        Інформатична
-        Мистецька
-        Фізична культура
Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.
Організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів, зазначених у типовій освітній програмі.  Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізовує вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання є внеском у формування таких ключових компетентностей здобувачів освіти:
 
№ з/п
Ключові
компетентності
Компоненти
1.
Спілкування державною
рідною – у разі відмінності) мовами
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2.
Спілкування іноземними мовами
Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.
Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.
Навчальні ресурси:підручники, навчально-методичні комплекси, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3.
Математична компетентність
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4.
Основні компетентності у природничих науках і технологіях
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. Усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5.
Інформаційно-цифрова компетентність
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6.
Уміння вчитися впродовж життя
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7.
Ініціативність і підприємливість
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8.
Соціальна і громадянська компетентності
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9.
Обізнаність і самовираження у сфері культури
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення:повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
10.
Екологічна грамотність і здорове життя
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.
 
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні освітнього середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання в різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
-                     організацію освітнього середовища (зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання);
-                     окремі предмети (виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета). Роль окремих предметів в освітньому процесі за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
-                     предмети за вибором;
-                     роботу в проєктах;
-                     позакласну освітню роботу і роботу гуртків.
 
 
Наскрізна лінія
Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров’я і безпека
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.


 
ІІІ. навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами
 
Загальнізасади
Форма власності:комунальна.
Режим роботи навчального закладу: п'ятиденний.
Мова навчання: українська.
Структура2022-2023навчального року
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр– 1вересня–23 грудня2022 року,
ІІ семестр– 16січня -26травня 2023року.
Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:
осінні  31.10.2022-06.11.2022 
зимові –24.12.2022-15.01.2023 
весняні –27.03.2023-02.04.2023 
Початок занять –о9.00год.
Тривалість уроків   – 45хвилин.
Тривалість перервміжуроками(відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020) встановлюється з урахуваннямпотребиворганізаціїактивноговідпочинкуіхарчуванняучнів:малихперервтривалістю10 хвилин,великих-тривалістю 15 хвилин(після другого ітретього уроків).
Факультативнізаняття проводятьсявперіодосновнихзанятьізобов’язковоюперервою зазатвердженимрозкладом.
 Навчальний пландаєціліснеуявленняпрозмістіструктурупершогорівняосвіти,встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначаєграничнодопустиметижневенавантаженняучнів.НавчальніпланипередбачаютьреалізаціюосвітніхгалузейБазовогонавчальногоплануДержавногостандартучерезокреміпредмети.
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002№128«Прозатвердженнянормативівнаповнюваностігрупдошкільнихнавчальнихзакладів(ясел-садків)компенсуючоготипу,класівспеціальнихзагальноосвітніхшкіл(шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів»та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальнихзакладах, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зізмінами): при вивченні  інформатики.
Зурахуваннямособливостейзакладуосвітитаіндивідуальнихосвітніхпотребздобувачівосвітиваріативноючастиною передбачено виділити додаткові годинина:
Ø    збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової:
етики–по 0,5години;
інформатики–по 0,5години.
Навчальненавантаженнянаучняувсіхкласахвитримановмежахнорми.
 
IV. перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів
 
V. опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання
Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.
     Основнимиформамиорганізаціїосвітньогопроцесуєрізнітипиуроку:
-                   урокформуваннякомпетентностей;
-                   урокрозвиткукомпетентностей;
-                   урокперевіркита/абооцінюваннядосягненнякомпетентностей;
-                   уроккорекціїосновнихкомпетентностей;
-                   комбінованийурок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари,конференції,форуми,спектаклі,брифінги,квести,інтерактивніуроки(уроки-«суди»,урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемнийурок, відео-уроки тощо. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їхпослідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, якіслід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієїчи іншої дидактичної, розвиваючої та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завданьзалежатьвідлогікиізакономірностейнавчальногопроцесу.Зрозуміло,логіказасвоєннязнаньвідрізняєтьсявідлогікиформуваннянавичоківмінь,атомуірізнитьсяструктурауроківвідповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру. Форми організації освітнього процесуможуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державнихвимог Державного стандарт та окремих предметів протягом навчального року. Розподіл навчальнихгодинзатемами,розділами,вибірформіметодівнавчаннявчительвизначаєсамостійно,враховуючиконкретніумовироботи,забезпечуючиводночасдосягненняконкретнихочікуваних результатів,зазначенихупрограмі.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.
Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проектні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо.
Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проекти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному, дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими.
За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Відповідно до статті 14 Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні ЗЗСО мають право на забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії, яка формується шляхом визначення власних освітніх цілей, а також вибору суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними форм здобуття загальної середньої освіти; навчальних планів та програм, навчальних предметів, форм організації освітнього процесу, засобів, методів навчання. Таким чином, за потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
Питання спроможності закладу забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на основі поданою батьками заяви, складеною за відповідною формою (стаття 14 пункт 3 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу (закладів) освіти та інших суб'єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.
Оцінюваннюпідлягаютьрезультатинавчаннязнавчальнихпредметів,інтегрованихкурсівобов’язковогоосвітньогокомпонентатиповогонавчальногоплану.Оцінюваннявідповідностірезультатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державногостандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Оцінювання результатів навчанняучнівмаєбутизорієнтованимнаключовікомпетентностіінаскрізнівміннятавимогидообов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державнимстандартом,тапоказникамиїхвимірюванняздійснюєтьсявідповіднодосистемитазагальнихкритеріївоцінюваннярезультатівнавчанняучнів,визначенихМіністерствомосвітиінаукиУкраїни.
Контрольіоцінюваннянавчальнихдосягненьздобувачівосвітиздійснюютьсянасуб’єкт-об’єктнихзасадах,щопередбачаєсистематичневідстеженняїхньогоіндивідуальногорозвиткуупроцесінавчання.Зацихумовконтрольно-оцінювальнадіяльністьнабуваєдляздобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступукожногоздобувачаунавчанні,авизначенняособистихрезультатівздобувачівнепередбачаєпорівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративнихорганів.
При виконанні обов’язкового виду роботи учителі мають критерії оцінювання навчальних досягнень учнів,які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН. Інформація прокритерії оцінювання доноситься до учнів у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення наінформаційному стенді у класі, на шкільному сайті у розділі «Навчально-виховна робота/Критеріїоцінюванняздобувачів освіти».
Зміст освітньої програми спрямований на формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.


 
                                                         Додаток 1
                                                                             до освітньої програми                            
                                                                  
Навчальний план 
Кіцманського ЗЗСО І-ІІІ ступенів
для 5-их класів
Освітні галузі
    Навчальні предмети
Кількість годин на тиждень
Мовно-літературна
Українська мова
4
4
4
Українська література
2
2
2
Зарубіжна література
1,5
1,5
1,5
Іноземна мова
3,5
3,5
3,5
Математична
Математика
5
5
5
Природнича
Інтегрований курс «Пізнаємо природу»
2
2
2
Соціальна і здоров’язбережувальна
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»
1
1
1
Етика
0,5+0,5
0,5+0,5
0,5+0,5
Громадянська та історична
Вступ до історії України та громадянської освіти
1
1
1
Інформатична
Інформатика
1,5+0,5
1,5+0,5
1,5+0,5
Технологічна
Технології
2
2
2
Мистецька
Інтегрований курс «Мистецтво»
2
2
2
Фізична культура
Фізична культура
3
3
3
Разом
26+3
26+3
26+3
Додаткові години на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття
2
2
2
 Логіка (факультатив)
1
1
1
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гранично допустиме навчальне навантаження (без фіз.культ.)
28
28
28
Всього (без урахування поділу класів на групи)
28+3
28+3
28+3
 
                                                         Додаток 2
                                                                             до освітньої програми 
 
 Перелік
 модельних навчальних програм
 за якими буде здійснюватися навчання у 5-х класах
у Кіцманському ЗЗСО І-ІІІ ступенів у 2022/2023 н.р.
 

 

Освітня галузь
Орієнтовний перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів
Назва модельної програми
Мовно-літературна
Українська мова
Українська мова, 5-6 кл., Заболотний О.В.,    Заболотний В. В.
Українська література
Українська література 5-6 кл. Архипова, Січкар, Шило
Зарубіжна література
Зарубіжна література 5-6 кл. Ніколенко та ін
Іноземна мова
«Іноземна мова. 5-9 класи»
для закладів загальної середньої освіти
(автори Зимомря І. М., Мойсюк В. А., Тріфан М. С.,
Унгурян І. К., Яковчук М. В.
Математична
Математика
Математика 5-6 кл. Скворцова, Тарасенкова.
Природнича
Інтегрований курс «Пізнаємо природу»
Пізнаємо природу 5-6 кл.
Біда та ін.
 
Соціальна і здоров’язбережувальна
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»
Здоров'я, безпека та добробут 5-6 кл. Шиян та ін.
 
Етика
Етика 5-6 кл. Пометун та ін.
Громадянська та історична
Вступ до історії України та громадянської освіти
Вступ до історії України та громадянської освіти 5 кл. Бурлака та ін.
 
Інформатична
Інформатика
«Інформатика. 5-6 класи»
для закладів загальної середньої освіти
(автори Морзе Н.В., Барна О.В.)
 
Технологічна
Технології
Технології 5-6 кл. Ходзицька та ін.
 
Мистецька
Інтегрований курс «Мистецтво»
“Мистецтво 5-6 кл. (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти. Автори Масол Л.М. ПросінаО.В.
Фізична культура
Фізична культура
«Фізична культура» 5-6 кл.
Автори: Педан О.С. та ін.
ПЕРЕЙТИ ДО РОЗДІЛУ ОСВІТНІ ПРОГРАМИ, ЩО РЕАЛІЗУЮТЬСЯ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ ТА ПЕРЕЛІК ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТІВ, ЩО ПЕРЕДБАЧЕНІ ВІДПОВІДНОЮ ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ →