Освітня програма (ІІІ ступінь - 10-11 класи) на 2023-2024 н.р.
05-02-2024, 22:19
ЗМІСТ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА………………………………………………….
РОЗДІЛ І. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ……………………………………………....
РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКАМИ НАВЧАННЯ……………………………………………………..
РОЗДІЛ ІІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ГОДИН МІЖ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ПЕВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИВЧАТИСЯ ОКРЕМО ТА/АБО ІНТЕГРОВАНО З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ……………………………………………………………….…
РОЗДІЛ ІV. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ………………………..
РОЗДІЛ V. ОПИС ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ…………………………………………
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Освітня програма опорного закладу освіти Кіцманський ліцей Кіцманської міської ради (далі – ОЗО Кіцманський ліцей) для 10-11 класів розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. №408, в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 р. №1493
Освітня програма ОЗО Кіцманський ліцей для 10-11 класів визначає зміст освіти та спрямована на досягнення прогнозованого результату діяльності, окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). У даній освітній програмі визначено вимоги до осіб, які навчатимуться за освітньою програмою повної загальної середньої освіти; загальний обсяг навчального навантаження, навчальні плани; перелік навчальних програм; рекомендовані форми організації освітнього процесу; опис інструментарію оцінювання. Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання, визначених Державним стандартом.
Освітня програма спрямована на формування загальної культури особистості учнів закладу освіти; їх адаптації до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, патріотизму, любові до Батьківщини, працьовитості, культури, поваги до прав і свобод людини, бережливого ставлення до екології та довкілля.
Освітня програма є чинною, починаючи від дати затвердження.
Освітня програма ОЗО Кіцманський ліцей для 10-11 класів спрямована на:
- формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;
- виховання працьовитості, любові до природи;
- розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
- формування загальної культури особистості, адаптації особистості до
життя в суспільстві;
- виховання поваги до прав і свобод людини, до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
- формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність;
- інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентризму і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів.
Освітня програма спрямована на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.
Освітня програма передбачає:
- забезпечення повноти, систематичності та усвідомленості знань, їх міцності та дієвості, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок;
- формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
- виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
- утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей дітей.
Освітня програма окреслює підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом повної загальної середньої освіти.
Місія закладу актуалізована вимогами часу, особливостями соціуму, урахуванням тенденцій процесів, які відбуваються в масштабах міста, країни, світу, визначає наступні стратегічні напрями:
- задоволення потреб в якісній освіті шляхом підготовки високоосвічених, національно свідомих, висококваліфікованих, конкурентно спроможних на ринку праці фахівців, здатних задовольняти особисті духовні і матеріальні потреби, а також потреби суспільства у забезпеченні сталого інноваційного розвитку,
- створення умов для виховання в учнів толерантності, здатності до діалогу,
- реалізація форм і методів педагогічної взаємодії.
Таким чином, місія закладу передбачає формування всебічно розвиненої, освіченої, стратегічно мислячої, конкурентноздатної, гуманістично спрямованої особистості, з почуттям національної свідомості, з громадською позицією, системою наукових знань; особистості готової до суспільного самовизначення, орієнтованої на стале майбутнє та відповідні життєві цінності і пріоритети; особистості з творчим, перспективним мисленням, здатної знаходити нетрадиційні рішення в життєвих ситуаціях, що забезпечать її самовизначення та успіх у житті.
І. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ
Повна загальна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової освіти. Навчання за освітньою програмою ОЗО Кіцманський ліцей для 10-11 класів можуть розпочинати учні, які на момент переведення на наступний рік навчання чи зарахування до закладу, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті базової загальної середньої освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом про здобуття базової середньої освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень базової середньої освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюють комісію, затверджують її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складають за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8, із внесеними змінами від 10.07.2019 року №955.
Повна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу (частина третя статті 4 Закону України «Про повну загальну середню освіту»). Батьки учнів закладу мають право обирати будь-яку з цих форм навчання. Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.
За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Відповідно до статті 14 Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні ЗЗСО мають право на забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії, яка формується шляхом визначення власних освітніх цілей, а також вибору суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними форм здобуття загальної середньої освіти; навчальних планів та програм, навчальних предметів, форм організації освітнього процесу, засобів, методів навчання. Таким чином, за потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
Питання спроможності закладу забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на основі поданою батьками заяви, складеною за відповідною формою (стаття 14 пункт 3 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу (закладів) освіти та інших суб'єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.
Опорний заклад освіти Кіцманський ліцей створює всі умови для того, щоб дитина змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.
ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКАМИ НАВЧАННЯ
Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти на 2023/2024 навчальний рік становить:
- для учнів 10-х класів - 1330 год/навчальний рік;
- для учнів 11-х класів - 1330 год/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для учнів 10 класів-додаток 1, для 11 класів-додаток 2
Перелік освітніх галузей для 10-11 класів
- Мови і літератури
- Суспільствознавство
- Естетична культура
- Математика
- Природознавство
- Технології
- Здоров’я і фізична культура
Навчальний план містить тижневий обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), профільних предметів (Українська мова), а також передбачає години на факультативи та індивідуальні заняття (варіативна складова). Години варіативної складової розподіляються на:
- індивідуальні заняття та консультації;
- на підсилення вивчення окремих предметів,
- введення факультативів.
Вивчення предмета «Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)» здійснюється як два окремих математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) відповідно навчальної програми з математики (алгебра і початки аналізу та геометрія) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, рівень стандарту, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки №1407 від 23.10.2017, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 1377 від 04.11.2020. Вивчення предмета «Фізика і астрономія» здійснюється як два окремих предмета у 11 класі.
Детальний розподіл годин відображений у навчальних планах.
РЕЗУЛЬТАТИ, ЯКІ ОЧІКУЄТЬСЯ ОТРИМАТИ ВІД ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
Організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів, зазначених у Типовій освітній програмі. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізовує вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання є внеском у формування таких ключових компетентностей здобувачів освіти:
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
1. |
Спілкування державною мовою |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2. |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, навчально-методичні комплекси, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3. |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4. |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. Усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5. |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6. |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7. |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8. |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9. |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
10. |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя. |
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію освітнього середовища (зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання);
- окремі предмети (виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються проєкти). Роль окремих предметів в освітньому процесі за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні освітнього середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання в різних ситуаціях.
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров’я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
ІІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ГОДИН МІЖ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ПЕВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИВЧАТИСЯ ОКРЕМО ТА/АБО ІНТЕГРОВАНО З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ
Загальні засади
Форма власності: комунальна.
Режим роботи навчального закладу: п'ятиденний.
Мова навчання: українська.
Структура 2023/2024 навчального року:
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр – 1 вересня - 22 грудня 2023 року,
ІІ семестр – 08 січня - 31 травня 2024 року.
Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:
осінні – 30.10.2023 - 05.11.2023 (початок занять 06.11.2023)
зимові – 23.12.2023 - 07.01.2024 (початок занять 08.01.2024)
весняні – 25.03.2024 - 31.03.2024 (початок занять 01.04.2024)
Початок занять – о 9.00 год.
Тривалість уроків у 10-11 класах – 45 хвилин.
Тривалість перерв між уроками (відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020) встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: малих перерв тривалістю 10 хвилин, великих - тривалістю 20 хвилин (після другого і третього уроків).
Факультативні заняття, індивідуальні заняття можуть проводитися нульовим уроком або після основних занять із обов’язковою перервою та за затвердженим розкладом.
У 2023/2024 навчальному році у закладі освіти сформовано 5 класів (серед учнів 10-11 класів).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (додатки 1,2)
IV. перелік навчальних програм
(ІІІ ступінь)
Українська мова |
Профільний рівень |
Навчальна програма «Українська мова ( профільний рівень).10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407) |
Українська література |
Рівень стандарту |
Навчальна програма «Українська література (рівень стандарту). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407) |
Алгебра |
Рівень стандарту |
Навчальн програма «Математика (рівень стандарту, профільний рівень). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407). |
Геометрія |
Рівень стандарту |
Навчальна програма «Математика (рівень стандарту, профільний рівень). 10-11 класи» ( наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407). |
Зарубіжна література |
Рівень стандарту |
Навчальна програма «Зарубіжна література. Рівень стандарту. 10-11 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698 ) |
Англійська мова |
Рівень стандарту |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Іноземні мови. Рівень стандарту. Іноземні мови. Профільний рівень. (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407) |
Біологія |
Рівень стандарту |
Навчальна програма для закладів середньої освіти «Біологія і екологія. 10-11 класи. Рівень стандарту. Профільний рівень.» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407) |
Географія |
Рівень стандарту |
Навчальна програма «Географія. 10-11 класи». Рівень стандарту. Профільний рівень. (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698) |
Хімія |
Рівень стандарту |
Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Хімія. 10-11 класи. Рівень стандарту» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407) |
Фізика |
Рівень стандарту |
Навчальна програма «Фізика 10-11» (Рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу НАН України під керівництвом Ляшенка О.І. (наказ МОН України від 24.11.2017 №1539) |
Астрономія |
Рівень стандарту |
Навчальна програма «Астрономія 10-11» (Рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу НАН України під керівництвом Ляшенка О.І. (наказ МОН України від 24.11.2017 №1539) |
Історія України |
Рівень стандарту |
Навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698) |
Всесвітня історія |
Рівень стандарту |
Навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 10-11 класи» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698) |
Громадянська освіта |
Рівень стандарту |
Навчальна програма «Громадянська освіта (інтегрований курс, рівень стандарту)» (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698) |
Мистецтво |
Рівень стандарту |
Навчальна програма для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти «Мистецтво.10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407) |
Захист України |
Рівень стандарту |
Навчальна програма «Захист України» для навчальних закладів системи загальної середньої освіти (рівень стандарту) (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698) |
Інформатика |
Рівень стандарту |
Навчальна програма «Інформатика (рівень стандарту). 10-11 класи» (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407) |
Фізична культура |
Рівень стандарту |
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 10-11 класи» (рівень стандарту) (наказ МОН України від 03 серпня 2022 року № 698) |
V. опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання
Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- урок формування компетентностей;
- урок розвитку компетентностей;
- урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- урок корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидактичної, розвиваючої та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарт та окремих предметів протягом навчального року. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.
Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проектні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо.
Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проекти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо.
Вибір форм і методів навчання вчитель/вчителька визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-об’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Оцінювання результатів навчання учнів 10-11 класів здійснюється за 12-бальною шкалою. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Обов’язковому оцінюванню підлягають результати навчання учнів 10-11 класів з предметів інваріантного складника навчального плану як складової освітньої програми закладу освіти згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи затверджені наказом МОН від 13.04.2011 № 329).
При виконанні обов’язкового виду роботи учителі мають мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН. Інформація про критерії оцінювання доноситься до учнів у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, на шкільному сайті у розділі «Навчально-виховна робота/Критерії оцінювання здобувачів освіти».
ДОДАТКИ 1-2
ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ОЗО КІЦМАНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
ДЛЯ 10-11 КЛАСІВ
Додаток 1
до освітньої програми
Навчальний план ОЗО Кіцманський ліцей
для 10-их класів
|
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
||
10а |
10б |
10в |
||
Базові предмети |
Українська мова (профільний предмет) |
2+2 |
2+2 |
2+2 |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
|
Зарубіжна література |
1 |
1 |
1 |
|
Іноземна мова |
2+1 |
2+1 |
2+1 |
|
Історія України |
1,5+1 |
1,5+1 |
1,5+1 |
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
|
Громадянська освіта |
2 |
2 |
2 |
|
Алгебра і початки аналізу |
2 |
2 |
2 |
|
Геометрія |
1+1 |
1+1 |
1+1 |
|
Біологія і екологія |
2 |
2 |
2 |
|
Географія |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
|
Фізика |
3 |
3 |
3 |
|
Хімія |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
|
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
|
Захист України |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
|
Вибірково-обов’язкові предмети |
Технології |
2 |
|
2 |
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
|
Мистецтво |
|
2 |
|
|
Разом |
27+3 |
27+3 |
27+3 |
|
Додаткові години на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття |
8 |
8 |
8 |
|
Факультатив «Українознавство» |
1 |
|
1 |
|
Факультатив «Психологія життєвого успіху» |
1 |
1 |
1 |
|
Факультатив «Основи здорової (візуальної поезії)» |
|
1 |
|
|
Індивідуальне заняття з іноземної мови |
1 |
|
1 |
|
Індивідуальне заняття з української мови |
|
1 |
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження (без фіз.культ.) |
33 |
33 |
33 |
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
38 |
38 |
38 |
Додаток 2
до освітньої програми
Навчальний план ОЗО Кіцманський ліцей
для 11 -их класів
|
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
|
11а |
11б |
||
Базові предмети |
Українська мова (профільний предмет) |
2+2 |
2+2 |
Українська література |
2 |
2 |
|
Зарубіжна література |
1 |
1 |
|
Іноземна мова |
2+1 |
2+1 |
|
Історія України |
1,5+1 |
1,5+1 |
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
|
Алгебра і початки аналізу |
2 |
2 |
|
Геометрія |
1+1 |
1+1 |
|
Біологія і екологія |
2 |
2 |
|
Географія |
1 |
1 |
|
Фізика |
3 |
3 |
|
Астрономія |
1 |
1 |
|
Хімія |
2 |
2 |
|
Фізична культура |
3 |
3 |
|
Захист України |
1,5 |
1,5 |
|
Вибірково-обов’язкові предмети |
Технології |
1 |
|
Інформатика |
2 |
2 |
|
Мистецтво |
|
1 |
|
Разом |
26+3 |
26+3 |
|
Додаткові години на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття |
9 |
9 |
|
Індивідуальне заняття з іноземної мови |
1 |
|
|
Індивідуальне заняття з української мови |
1 |
1 |
|
Індивідуальне заняття з історії |
1 |
|
|
Індивідуальне заняття з математики |
1 |
1 |
|
Індивідуальне заняття з географії |
|
1 |
|
Індивідуальне заняття з інформатики |
|
1 |
|
Гранично допустиме навчальне навантаження (без фіз.культ.) |
33 |
33 |
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
38 |
38 |