Головна
>
Публічна Інформація
>
Освітні Програми, Що Реалізуються В Закладі Освіти Та Перелік Освітніх Компонентів, Що Передбачені Відповідною Освітньою Програмою
>
Освітня програма ІІІ ступеня на 2021-2022 н.р.
Публічна Інформація / Освітні Програми, Що Реалізуються В Закладі Освіти Та Перелік Освітніх Компонентів, Що Передбачені Відповідною Освітньою Програмою
Освітня програма ІІІ ступеня на 2021-2022 н.р.
09-10-2021, 11:30
|
CХВАЛЕНО
Рішення педагогічної ради
Кіцманського ЗЗСО І-ІІІ ст.
(протокол № 1
від 01 вересня 2021 року)
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Кіцманського ЗЗСО І-ІІІ ст.
від 01 вересня 2021 року № __
Директор
__________ О.І.Марусяк
|
Освітня програма
Кіцманського закладу загальної
середньої освіти ІІІ ступеня
на 2021/2022 навчальний рік
Освітня програма Кіцманського закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання законів України «Про освіту» , « Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та наказу МОН України №408 від 20.04.2018 р. «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464), а також відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 28.08.2021 № 433 «Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої освіти у новому 2021/2022 навчальному році»
У Кіцманському закладі загальної середньої освіти ІІІ ступеня у 2021/2022 навчальному році відповідно до мережі є 4 класи (10а,10б,11а,11б класи).
Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Освітня програма визначає:
-загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів (таблиця 1 для учнів 10-х класів, таблиця-2 для учнів 11-х класів);
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 3 для учнів 10-11-х класів; пропонований зміст предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційних веб-сайтах МОН та ІМЗО;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає орієнтовно 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів –1330годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (далі –навчальний план). Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів з української мови у 10а, 10б, 11а, 11б класах, (за вибором учнів закладу), а також індивідуальних занять.
Кіцманським закладом загальної середньої освіти ІІІ ступеня для складання власного навчального плану використано другий варіант (таблиця 2 типової освітньої програми ) організації освітнього процесу у 10-11-х класах.
У навчальному плані зазначено мінімальну кількістьтижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту.
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, у 2021/2022 н.р. забезпечується вибірково-обов’язковими предметами: «Інформатика» і «Технології» у 10-б та 11-а класах, «Інформатика» і «Мистецтво» у 10-акласі, «Технології» і «Мистецтво» у 11-б класі, що вивчаються на рівні стандарту (за вибором учнів). Розподіл годин з указаних предметів такий: на вивчення предмету «Технології» у 10а, 10б класах виділяється по 2 (дві) години у 2021/2021 н.р. і 1 (одна) година виділятиметься у 2021/2022 н.р. в 11-х класах; на предмети «Інформатика» у 10-а та «Мистецтво» у 10-б класах у 2021/2021 н.р. виділяється по 1 (одній) годині. В 11-а класі у 2021/2021 н.р. виділяється по 2 години на вивчення інформатики та по 1 (одній) годині на вивчення предметів «Технології» в 11а класі та «Мистецтво» в 11-б класах.
Частину годин навчального плану у 10-х класах призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів (проведено онлайн анкетування учнів
9-х класів), регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу, зокрема, виділено додатково 2 год. для вивчення української мови у 10-а,
10-б , 11- а, 11-б класах на профільному рівні з додаткових годин на профільні предмети.
Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів:
- базові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
- профільні предмети (з таблиці 3 типової освітньої програми), що вивчаються на профільному рівні;
У процесі складання власного навчального плану враховано, що:
- профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей: української мови в 10-11 класах;
-кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;
- у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти використовує їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів. Найбільш раціональним вважаємо використання годин варіативної складової у старшій школі на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ДПА у формі ЗНО, оскільки, як і в минулі роки, ЗНО засвідчило, що частина випускників не має певних базових знань і вмінь з деяких предметів. Зокрема: з метою підготовки до складання ДПА у формі ЗНО для учнів 10-х класів - підсилено вивчення базових предметів: підсилено вивчення іноземної мови у 10-а,10-б, 11-а, 11-б класах(+1 год.), Історії України в 10-а, 10б класах(+1 год.) , математики у 10-а,10-б класах(+1 год.) та в 11-а,11-б класах (+1,5 год.), з української мови в 11-а, 11-б класах (+1 год.), з географії в 11-а,11-б класах (+0,5 год.).
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до статті 12 Закону України "Про повну загальну середню освіту".
Поділ 10-х, 11-А класу на групи при вивченні окремих предметів, зокрема інформатики, захисту України, також у 10-х класах здійснюється поділ на фізкультуру, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішенням органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
Індивідуальні заняття задовольняють пізнавальні інтереси та освітні потреби учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. З метою розширення світогляду, розвитку пізнавальних інтересів старшокласників, вирівнювання знань, підготовки до результативних виступів на олімпіадах, мовних конкурсах та при здачі ДПА у формі ЗНО вводяться індивідуальні заняття по 1 год. в 10-11 класах з української мови у 10-а,10-б класах, історії України у 10-а,11-а,11-б класах, математики у 10-а,11-б класах, інформатики у 11-а класі, англійської мови у 11-б класі.
Заклад освіти при складанні навчальних планів збільшив кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок додаткових годин.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про повну загальну середню освіту" 2021/2021 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2021 року у "День знань".
Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.
Відповідно до статті 10 п.3 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2021/2022 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2021 року у День знань – 1 вересня і триває не менше 175 навчальних днів. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
- І семестр – з 01.09 до 24.12.2021,
- ІІ семестр – з 10.01 до 31.05.2022 р.
Канікули для учнів проводитимуться (не менше як 30 календарних днів):
- осінні з 25.10 до 31.10.2021;
- зимові – 25.12.2021 до 09.01.2022;
- весняні – 28.03.2021 до 03.04.2021;
- літні – з дня закінчення навчального року до 01.09.2022 р.
Для виконання вимоги ст.10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та відповідно до Положення про навчальні екскурсії та навчальну пошуково-дослідницьку практику учнів з 01.06.2022 року по 08.06.2022 року для учнів будуть організовані навчальні екскурсії та навчальна пошуково-дослідницька практика, яка передбачає створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості освітнього процесу.
Зміст та форми організації навчальних екскурсій, а також час її проведення, визначається адміністрацією закладу та затверджується наказом по закладу.
Необхідною умовою організації навчальних екскурсій та навчально пошуково-дослідницьку практики учнів є дотримання санітарно-гігієнічних вимог та безпека життєдіяльності. Практика є позаурочною спільною діяльністю вчителів та учнів і спрямована на розвиток здібностей здобувачів освіти через свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, пошукової, наукової і науково-технічної діяльності тощо.
Тривалість навчальних занять в закладі: 45 хвилин в середній (початок занять о 09.00 год). Перерви між уроками 10, 15 хвилин, що передбачено Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти
В закладі протягом навчального року незалежно від організованих форм навчання вестимуться електронні журнали та електронні щоденники.
На початку 2021/2022 навчального року, задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та/або дистанційного навчання, вчителі закладу приділятимуть більше уваги традиційному повторенню вивченого матеріалу за минулий рік, буде запроваджено «коригуюче навчання».Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно: попередньо планує з урахуванням досвіду організації дистанційного навчання в минулому році, вносить певні корективи до плану після проведення діагностичних робіт.
У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації та необхідністю введення карантинних заходів для запобігання поширенню вірусних хвороб, під час планування організаційних заходів, що забезпечують освітній процес, у тому числі і під час календарно тематичного планування з предметів, учителі враховуватимуть можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину. За необхідності у закладі здійснюється організація дистанційного навчання. Педагоги закладу організовують дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через платформи Zoom, Meet, Google Classroom, вайбер та заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій. Можна використовувати зовнішні освітні ресурси; ретельно підібрані завдання для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використовувати безкоштовні веб-сервери та платформи. Надзвичайно важливою є чітка система організації навчання в закладі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (мати чіткі поради та інструкції). У період дистанційного навчання продовжуватиметься навчання педагогів у напрямі опанування інформаційними технологіями та їх ефективного використання в роботі, вдосконалюватимуться цифрові компетентності, які активізують пізнавальний інтерес учнів до матеріалів, розміщених на освітніх електронних ресурсах. Актуальність даного питання підтверджена використанням дистанційної форми навчання в період карантинних заходів минулого навчального року. Доцільною формою навчання є також розміщення записів відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій, відеоконференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що сприяють кращому засвоєнню знань учнів із різними рівнями підготовки, через мереже закладу та електронні щоденники. Оскільки у закладі протягом 2021/2022 навчального року, незалежно від організованих форм навчання вестимуться електронні журнали та електронні щоденники вайбер-групи кожного класу, то учителі чітко прописуватимуть домашні завдання, інструкції до завдань та посилання на навчальні матеріали та ресурси Інтернету. Задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах педагоги виділятимуть ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного та/або змішаного навчання. Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення предмета дирекція та вчителі передбачили можливості використання засобів та інструментарію дистанційного, очного та/або змішаного навчання. Важливим є формування у здобувачів освіти уміння вчитися з використанням ІТ, а в учителів- уміння організувати цей процес. Все це є пріоритетним освітнім завданням у 2021/2022навчальному році.
Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами: - Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17); Порядком переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369; та Інструкцію з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.
Закінчується навчальний рік підсумковим оцінюванням навчальних досягнень учнів 10-11-х класів та проведенням державної підсумкової атестації випускників основної школи у формі ЗНО, відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Вивчення усіх предметів заклад освіти здійснюватиме не концентровано, а впродовж навчального року.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п
|
Ключові компетентності
|
Компоненти
|
|
1
|
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами
|
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
|
|
2
|
Спілкування іноземними мовами
|
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.
Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
|
|
3
|
Математична компетентність
|
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
|
|
4
|
Основні компетентності у природничих науках і технологіях
|
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
|
|
5
|
Інформаційно-цифрова компетентність
|
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
|
|
6
|
Уміння вчитися впродовж життя
|
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
|
|
7
|
Ініціативність і підприємливість
|
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
|
|
8
|
Соціальна і громадянська компетентності
|
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
|
|
9
|
Обізнаність і самовираження у сфері культури
|
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
|
|
10
|
Екологічна грамотність і здорове життя
|
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проєкти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя
|
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласні та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проєктах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
|
Наскрізна лінія
|
Коротка характеристика
|
|
Екологічна безпека й сталий розвиток
|
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
|
|
Громадянська відповідальність
|
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проєкти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
|
|
Здоров'я і безпека
|
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
|
|
Підприємливість і фінансова грамотність
|
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.
|
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (таблиця 3 )
Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей; розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути: екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.
Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії, які проводитимуться протягом навчального року, учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації та індивідуальні заняття проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 10-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.
Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей. Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
-кадрове забезпечення освітньої діяльності;
-навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
-матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
-якість проведення навчальних занять;
-моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
-оновлення методичної бази освітньої діяльності;
-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Освітня програма закладу передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються навеб-сайті закладу освіти та/або на веб-сайті його засновника.
На основі освітньої програми закладу освіти, цей заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Кіцманського закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня
|
||||
|
Навчальні предмети
|
Кількість годин на тиждень у класах
|
|||
|
|
10-А
|
10-б
|
||
|
|
Профільний предмет: українська мова
|
Профільний предмет: українська мова
|
||
|
Базові предмети
|
32
|
32
|
||
|
Українська мова
|
2+2
|
2+2
|
||
|
Українська література
|
2
|
2
|
||
|
Зарубіжна література
|
1
|
1
|
||
|
Іноземна мова
|
2+1
|
2+1
|
||
|
Історія України
|
1,5+1
|
1,5+1
|
||
|
Всесвітня історія
|
1
|
1
|
||
|
Громадянська освіта
|
2
|
2
|
||
|
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)
|
3+1
|
3+1
|
||
|
Біологія і екологія
|
2
|
2
|
||
|
Географія
|
1,5
|
1,5
|
||
|
Фізика і астрономія
|
3
|
3
|
||
|
Хімія
|
1,5
|
1,5
|
||
|
Фізична культура
|
3
|
3
|
||
|
Захист України
|
1,5
|
1,5
|
||
|
Вибірково-обов'язкові предмети
|
3
|
3
|
||
|
Технології
|
2
|
|||
|
Мистецтво
|
2
|
|||
|
Інформатика
|
1
|
1
|
||
|
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, факультативні курси та індивідуальні заняття
|
8
|
8
|
||
|
Індивідуальні заняття
|
3
|
3
|
||
|
Українська мова
|
1
|
1
|
||
|
Історія України
|
1
|
|
||
|
Технології
|
|
2
|
||
|
Математика
|
1
|
|
||
|
|
|
|
||
|
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня
|
33
|
33
|
||
|
Всього
|
38
|
38
|
||
|
Навчальний план
для 11-х класів Кіцманського закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня
|
Предмети
|
Кількість годин на тиждень у класах
|
|
|
11-А
|
11-б
|
|
|
Профільні предмети: українська мова
|
Профільні предмети: українська мова
|
|
|
Базові предмети
|
32
|
32
|
|
Українська мова
|
2+2
|
2+1
|
|
Українська література
|
2
|
2
|
|
Зарубіжна література
|
1
|
1
|
|
Іноземна мова
|
2+1
|
2+1
|
|
Історія України
|
1,5+1
|
1,5+1
|
|
Всесвітня історія
|
1
|
1
|
|
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)
|
3+1,5
|
3+1,5
|
|
Біологія і екологія
|
2
|
2
|
|
Географія
|
1+0,5
|
1+0,5
|
|
Фізика і астрономія
|
4
|
4
|
|
Хімія
|
2
|
2
|
|
Фізична культура
|
3
|
3
|
|
Захист України
|
1,5
|
1,5
|
|
Вибірково-обов'язкові предмети
|
3
|
3
|
|
Технології
|
1
|
1
|
|
Мистецтво
|
|
2
|
|
Інформатика
|
2
|
|
|
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття
|
9
|
9
|
|
Індивідуальні заняття
|
3
|
3
|
|
Історія України
|
1
|
1
|
|
Інформатика
|
1
|
|
|
Математика
|
|
1
|
|
Англійська мова
|
|
1
|
|
Географія
|
1
|
|
|
|
|
|
|
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня
|
33
|
33
|
|
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)
|
38
|
38
|
Таблиця 3
|
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня
(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)
|
№ п/п
|
Назва навчальної програми
|
Рівень вивчення
|
|
1.
|
Українська мова
|
Рівень стандарту
|
|
2.
|
Українська мова
|
Профільний рівень
|
|
3.
|
Біологія і екологія
|
Рівень стандарту
|
|
4.
|
Всесвітня історія
|
Рівень стандарту
|
|
5.
|
Географія
|
Рівень стандарту
|
|
6.
|
Громадянська освіта (інтегрований курс)
|
Рівень стандарту
|
|
7.
|
Зарубіжна література
|
Рівень стандарту
|
|
8.
|
Захист Вітчизни
|
Рівень стандарту
|
|
9.
|
Інформатика
|
Рівень стандарту
|
|
10.
|
Історія України
|
Рівень стандарту
|
|
11.
|
Історія України (наказ МОН №236 від 21.02.2019)
|
Рівень стандарту
|
|
12.
|
Математика
(алгебра і початки аналізу та геометрія)
|
Рівень стандарту
|
|
13.
|
Мистецтво
|
Рівень стандарту
|
|
14.
|
Технології
|
Рівень стандарту
|
|
15.
|
Українська література
|
Рівень стандарту
|
|
16.
|
Фізика і астрономія
|
Рівень стандарту
|
|
17.
|
Фізична культура
|
Рівень стандарту
|
|
18.
|
Хімія
|
Рівень стандарту
|
|
19.
|
Іноземні мови
|
Рівень стандарту
|